— одна з більшовицьких орг-цій, яка утворилася з марксистських гуртків, що виникли в 80-90-х pp. 19 ст. В 1897 за прикладом петербурзького "Союзу боротьби за визволення робітничого класу" в Миколаєві було засновано "Союз миколаївських робітників", 1901 — Микол. к-т РСДРП. Він встановив зв'язки з с.-д. орг-ціями Петербурга, Москви, Києва, Харкова та Одеси. Комітет очолив боротьбу микол. робітників під час першотравневого страйку 1902 та загального страйку на Півдні Росії 1903. Вирішальну роль у визначенні напряму роботи М. о. РСДРП відіграла ленінська газета "Искра"; в серпні 1903 переміг ленінсько-іскрівський напрям у Микол. к-ті. Після Другого з'їзду РСДРП більшовики Миколаєва на чолі з В. П. Ногіним, В. О. Радус-Зеньковичем, І. А. Чигрином та ін. рішуче підтримали В. І. Леніна в боротьбі проти розкольницьких дій меншовиків, за скликання Третього з'їзду РСДРП. Велику роботу по підготовці з'їзду проводило Південне бюро ЦК РСДРП 1904, створене Микол., Одес. і Катеринослав. к-тами. Більшовики Миколаєва очолили боротьбу пролетаріату в революції 1905—07, зокрема під їхнім керівництвом проходив Миколаївський лютнево-березневий страйк 1905. Делегатом на Третій з'їзд РСДРП Микол. к-т обрав В. В. Воровського. Рішення III з'їзду одностайно схвалили більшовики на міській парт. конференції в травні 1905. Незважаючи на переслідування та масові арешти, дезорганізаторські дії меншовиків, більшовики Миколаєва очолили боротьбу пролетаріату влітку 1905 та його участь у Жовтневому Всеросійському політичному страйку 1905. Для забезпечення спільних дій робітн. класу з ініціативи більшовиків у жовтні 1905 було створено Микол. об'єднаний к-т. 20.XI (З.ХІІ) 1905 виникла Микол. Рада робітн. депутатів, але меншовицька більшість у ній заважала більшовикам перетворити Раду на орган збройного повстання. Для підтримки Грудневого збройного повстання 1905 в Москві к-т РСДРП і Рада робітн. депутатів оголосили заг. політ. страйк, що почався 13 (26).ХІІ 1905. В роки столипінської реакції (1907—10) більшовики Миколаївщини вели напружену боротьбу проти ліквідаторів, одзовістів і троцькістів за збереження і зміцнення парт. орг-цій. К-т РСДРП, обраний на конференції в липні 1908, видавав листівки, нелегальну газ. "Борьба", зміцнював зв'язки з масами. У 1911 — на поч. 1912 революц. роботу в Миколаєві проводив М. М. Шверник. Більшовики очолили боротьбу робітників міста під час квітнево-травневих політичних страйків 1912 на Україні. Хвиля страйків наростала в 1913 — на поч. 1914. В роки першої світової війни під керівництвом більшовиків було проведено ряд антивоєнних виступів. У січні — лютому 1916 відбувся страйк робітників судно-буд. з-ду "Наваль" (див. Миколаївські страйки робітників суднобудівного заводу "Наваль" 1912, 1916). Після Лютн. революції 1917 більшовики Миколаєва вийшли з підпілля. 31.III (13.IV) 1917 було створено Тимчасовий об'єднаний к-т РСДРП, до якого від більшовиків увійшли Й. С. Скляр, М. К. Щеглов, П. О. Бурий, І. А. Чигрин, І. В. Петров, Я. В. Бондаренко та ін. 24.IV (7.V) 1917 в місті було створено Миколаївську Раду робітничих і військових депутатів. На основі рішень Сьомої (Квітневої) Всеросійської конференції РСДРП(б) більшовики розгорнули агіт. роботу серед робітників, солдатів, матросів, створювали заводські парт. к-ти, профспілки і фабзавкоми. формували Червону гвардію. 15(28).VIII 1917 відбулася міська парт. конференція, яка схвалила рішення Шостого з'їзду РСДРП(6), прийняла ухвалу й організаційно порвати з меншовиками, обрала тимчасовий міський к-т на чолі з Й. С. Скляром. 9 (22). IX 1917 відбулася 2-а загальноміська конференція більшовиків, яка прийняла резолюцію з вимогою передачі всієї влади Радам, встановлення робітн. контролю над виробництвом, укладення миру. 11 (24).X 1917 вийшов перший номер більшовицької газ. "Пролетарское знамя". Після перемоги Великої Жовтн. соціалістич. революції в Петрограді виконавче бюро Микол. Ради під тиском революц. мас 26.X (8.XI) 1917 прийняло більшовицьку резолюцію про підтримку повстання в Петрограді та визнання найвищою владою в місті Ради робітн. і військ депутатів. Меншовики і есери, які становили більшість у Раді, саботували це рішення і проведення в життя декретів Другого Всеросійського з'їзду Рад. 22.І (4.II) 1918 в місті було встановлено Рад. владу. Діяльність парт. орг-ції по здійсненню соціалістичних перетворень перервали іноземна воєнна інтервенція та громадян. війна. Див. також Миколаївська обласна партійна організація. Р. С. Павлович.
|
