мембранний потенціал — різниця біоелектричних потенціалів між зовнішньою та внутрішньою сторонами мембрани клітини (див. Мембрани біологічні), що перебуває в стані спокою. Зумовлений вибірковою проникністю біологічної мембрани для різних іонів. Величина П. с. визначається переважно різницею концентрації іонів К+, яка підтримується за рахунок енергії обміну речовин, і може бути розрахована за допомогою рівняння Нернста:
— відношення концентрацій К+ всередині та зовні клітини. Величина П. с. у різних клітин неоднакова і може становити від 60 до 90 мВ. П. с. забезпечує життєдіяльність клітини і її зв'язок з навколишнім середовищем; визначає збудливість клітини, на його основі виникає потенціал дії. Вимірюють П. с. за допомогою мікро-електродної техніки, у впровадженні і подальшому розвитку якої в СРСР в значній мірі сприяли праці укр. вченого П. Г. Костюка.
В. П. Замостьян.
