Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow дип-док arrow ДІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА
   

ДІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА

- обов'язковість або форм, можливість його здійснення. Межі дії акта визначаються часом, простором і колом суб'єктів. Часову, або темпоральну, Д. н.-п. а. характеризують такі показники: а) момент набуття актом чинності (тобто початку його дії); б) напрям темпоральної Д. н.-п. а. (тобто його дія стосовно фактів, що виникли вже після набуття ним чинності, т. з. нових фактів, а також тих, які виникли ще до цього, т. з. старих фактів, і тривають після набуття актом чинності); в) момент (і підстави та порядок) зупинення Д. н.-п. а.; г) момент припинення (скасування) Д. н.-п. а.

Залежно від напряму Д. н.-п. а. в часі розрізняють пряму, зворотну і переживаючу Д. н.-п. а. Пряма Д. н.-п. а. означає, що приписи акта поширюються на факти, які виникли: а) після введення його в дію (тобто на «нові» факти) і б) до набуття ним чинності, але продовжують існувати і після того (тобто на «старі» факти), проте тільки з моменту набуття ним чинності. За зворотною дією акта його норми поширюються на факти, які виникли до набуття ним чинності («старі» факти), але вже з моменту їх виникнення, тобто відбувається перегляд, корекція поперед, рішень щодо таких фактів за новим нормат.-правовим актом. Переживаюча дія акта свідчить, що він поширюється тільки на «нові» факти, а стосовно фактів, які виникли до набуття ним чинності і не припинили свого існування, діє попередній нормативно-правовий акт. Пряму дію у часі мають всі нор-мат.-правові акти; зворотну і переживаючу — тільки у випадках, спеціально передбачених зак-вом (оскільки закон, як правило, не має зворотної та переживаючої дії). Зупинення (призупинення) Д. н.-п. а. — це тимчасове, неостаточне переривання його темпоральної дії, яка зумовлюється певними обставинами і здійснюється у порядку, передбаченому зак-вом. її слід відрізняти від припинення (або скасування) Д. н.-п. а., тобто від остаточної втрати ним юрид. дії. Д. н.-п. а. припиняється внаслідок: вичерпання подій (ситуацій, стану), з існуванням яких офіційно пов'язувалася чинність акта; скасування акта органом, який його прийняв, або вищестоящим органом; прийняття з цього ж питання ін. (нового) нормат. акта тим самим органом; закінчення строку, на який було передбачено чинність акта; офіц. визнання акта незаконним з дотриманням передбаченої законом суд. процедури. Просторова (територіальна) Д. н.-п. а. характеризується обсягом фіз. простору, в межах якого на відповідних суб'єктів права поширюється форм, обов'язковість такого акта (точніше, обов'язковість закріплених у ньому юрид. норм). В Україні інтерпретація поняття фіз. простору або території д-ви офіційно унормована Законом «Про державний кордон України» (1991). Зокрема, передбачено, що «державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України — суші, вод, надр, повітряного простору». Визначено також, які води належать до територіального моря України та до її внутр. вод (ст. 1, 5, 6). Державною територією, на яку поширюється чинність законів України, є також територія посольств, консульств, торг, представництв, місій за кордоном, літаків, які знаходяться за межами д-ви, торг, кораблів у відкритому морі (океані), а також військ, кораблів, що перебувають за кордоном, і косм. апаратів (кораблів). Між-нар. (зокрема, міждержавними) угодами передбачено також ситуації, коли на тер. однієї д-ви застосовується закон ін. д-ви. Д. н.-п. а. за колом суб'єктів характеризується тим, на яких саме суб'єктів права поширюється форм, обов'язковість юрид. норм, закріплених у нормат.-правових актах. За заг. принципом, чинність нормат. акта поширюється на всіх фіз. та юрид. осіб, що перебувають на тер. д-ви. Це випливає із суверенності держ. влади. Так реалізуються насамперед засади рівності всіх людей перед законом. Передбачено і винятки: зак-во України про крим. та адм. відповідальність не поширюється на працівників зарубіж. посольств, консульств, представництв, на глав держав та урядів, що перебувають в Україні з офіц. візитом. Особи, що не мають укр. громадянства, позбавлені окр. прав (скажімо, займати певні посади — судді, капітана пароплава та ін., обирати і бути обраними до представн. органів держ. влади і самоврядування) та не несуть окр. обов'язків (напр., проходити дійсну військ, службу). Зак-во України зберігає чинність стосовно своїх гр-н, що перебувають за кордоном. Не поширюються на всіх суб'єктів т. з. спеціальні акти (норми), адресовані лише певним категоріям гр-н (студентам, пенсіонерам тощо) або певним видам організацій чи соціальних спільнот.

Літ.: Тилле А. А. Время, пространство, закон. М., 1969; Рабінович П. М. Основи заг. теорії права та л-ви. К., 1995.

П. М. Рабінович.

 

Схожі за змістом слова та фрази