ХІНДІ МОВА

Схожі за змістом слова та фрази

• МОВА

  — основний засіб спілкування і взаємного розуміння в людському суспільстві, сукупність відтворюваних мовними органами загальноприйнятих у межах певного суспільства звукових знаків для предметів, явищ дійсності та відображень їх у свідомості, а також загальноприйнятих правил комбінування цих знаків ...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• МОВА

  Денис Миколайович (справж. прізв.— Петров; р. н. невід., Бердянськ, тепер Запоріз. обл.— 1922, Одеса) — укр. співак (тенор) і драм. актор. Закінчив Петерб. консерваторію. Працював у трупах М. Старицького і М. Кро-пивницького (1885—89), М. Садовського (1889—90, 1893—95), П. Саксаганського (1890—93, ...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• МОВА

  Василь Семенович [літ. псевд.—Лиманський; 1 (13). І 1842, хутір Солодкий Лиман, побл. станиці Стародерев'янківської, тепер Каневського р-ну Краснодарського краю — 1 (13). VI 1891, м. Катеринодар, тепер Краснодар] — укр. письменник. Походив з козацької старшини війська Кубанського. Закінчив Харків. ...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• МОВА НАУКИ

  — сукупність засобів формулювання і обгрунтування положень науки, понятійний апарат наукової теорії разом із методами доказу та підтвердження. Поняття М. н. є абстракцією, за допомогою якої в логіці науки вивчається структура знань. До звичайної мови уподібнюються формально-логічні засоби М. н....
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• МАРІЙСЬКА МОВА

  черемиська мова — мова марійців. Належить до фінно-угорських мов. Говорить нею понад 539 тис. чол. (1979, перепис). Характерні риси: сингармонізм, граматична будова аглютинативна, багатство форм минулого часу. У М. м. 4 наріччя: лугове, гірське, східне й північно-західне. Є два різновиди писемної М...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• МАРАТХІ МОВА

  — мова народу маратхи. Належить до індійської (індоарійської) групи індоєвроп. сім'ї мов. Для фонетики М. м. характерне вживання церебральних звуків, наявність двох рядів африкат. У морфології є флективні, аглютинативні й аналітичні форми, збереглося три роди імен (чоловічий, жіночий і середній). Г...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• МАНЬЧЖУРСЬКА МОВА

  — мова маньчжурів. Належить до тунгусо-маньчжурських мов. М. м. розмовляє нечисленне (переважно сільське) населення гол, чин. на Пн. Сх. Китаю. Характерні риси: сингармонізм, граматична будова в основному аналітична. Лексика зазнала великого впливу кит. і монг. мов. Для М. м. використовували (з поч...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• МАНСІЙСЬКА МОВА

  вогульська мова — мова народу мансі. Належить до угорської групи фінно-угорських мов. Говорить нею бл. 3,8 тис. чол. (1979, перепис). У М. м. виділяється кілька груп діалектів. Літ. М. м. сформувалася на основі сосьвинського діалекту. Характерні риси: розрізнювання довгих і коротких голосних, наявн...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• МАЛАЙСЬКА МОВА

  — мова малайців та деяких ін. народів. Належить до малайсько-полінезійських мов. У М. м. виділяють численні діалекти. Найдавніші написи М. м. належать до 7 ст. М. м. поширилась у той час на Малайському архіпелазі як мова торгівлі, а з 15 ст. у багатьох районах архіпелагу стала мовою культури й мусу...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• МАКЕДОНСЬКА МОВА

  — мова македонців. Належить до пд. групи слов'янських мов. У М. м. є три групи діалектів: зх., сх. і північна. Сучасна літ. М. м. сформувалася на базі центр. говорів зх. групи. М. м. має ряд структурних рис, спільних з болгарською мовою: імена (крім займенників) не відмінюються за відмінками, є скл...
  (Українська Радянська Енциклопедія)