Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow дисц-дім arrow ДИХАННЯ ШТУЧНЕ
   

ДИХАННЯ ШТУЧНЕ

- введення повітря або кисню в дихальні шляхи з метою поновити самостійне дихання, що тимчасово припинилося (при деяких захворюваннях, ураженні електрич. струмом тощо). Існують ручні і мех. (апаратні) методи Д. ш. Перш ніж застосовувати Д. ш., необхідно усунути діяння факторів, що спричинили припинення дихання, і починати Д. ш. якомога швидше. До ручних методів належать: метод Сільвестера - потерпілий лежить на спині (горілиць), на рівні лопаток йому підкладають валик, вдих здійснюють відведенням рук убік і назад, видих - приведенням їх та міцним притискуванням до нижньої половини грудної клітки; метод Шефера, що полягає в періодичному стискуванні нижніх частин грудної клітки (видих); коли стискування припинити, відбувається вдих. Ручними є й методи Нільсена, Каллістова та ін. Найпростішим є метод "рот в рот" або "рот в ніс", при якому рятівник видихує потерпілому повітря через марлеву прокладку безпосередньо в рот або ніс 14-16 раз на хвилину. Вуглекислий газ, що є у видихуваному повітрі, збуджує дихальний центр. При механічних методах Д. ш. застосовують спец. апарати, що забезпечують вдмухування і видалення повітря з легень через гумову трубку (інтубатор), яку вводять у дихальні шляхи. В СРСР створено апарати для Д. ш.- РО-5, РД-200, "Віта", РОА-1 та ряд ін. Д. ш. застосовують під час реанімації. Воно ефективне лише при збереженій прохідності дихальних шляхів.

Дихання штучне

 

Схожі за змістом слова та фрази