— чужа мова, точно, дослівно відтворена тим, хто говорить (чи пише). У П. м., на відміну від непрямої мови, зберігаються її граматичні, лексичні, інтонаційні, емоційні та стилістичні особливості ("Хай чабан,— усі гукнули,— за отамана буде!" П. Тичина). У текст вводиться здебільшого авторськими словами, що мають у своєму складі дієслова типу "сказати", "спитати", "згадати" тощо. Виділяється в тексті лапками або подається з абзаца, на початку якого ставиться тире. Різновидом П. м. є цитати.
Літ.: Кодухов В. И. Прямая и косвенная речь в современном русском языке. Л., 1957.
Л.Г .Скрипник.
