(від лат. frictiо — тертя) — механічна передача, що передає обертальний рух від ведучої ланки (вала, осі) до веденої внаслідок тертя, яке виникає між тілами кочення (дисками, конусами та ін.), притиснутими одне до одного. Є Ф. п., що перетворюють обертальний рух на гвинтовий або поступальний. Ф. п. бувають з постійним і непостійним передаточним відношенням. Відзначаються нескладністю виготовлення і рівномірним обертанням тіл кочення, можливістю безступінчастого регулювання частоти обертання (фрикційні безступінчасті передачі), безшумністю. Вади Ф. п.: значний тиск на вали (осі) й опори, відсутність жорсткого кінематичного зв'язку між тілами кочення, неможливість експлуатації без натискних пристроїв. Ф. п. застосовують у приладах, верстатах, вантажопідйомних (див. Лебідка) і трансп. машинах тощо.
|
