— механізм, що передає мех. енергію (рух) від двигуна до її споживача зі збільшенням сил (обертаючих моментів) внаслідок зменшення швидкості (частоти обертання). С. п. в приводах машин дає змогу приводити в рух кілька механізмів від одного двигуна, узгоджувати режим дії двигуна і виконавчих механізмів машини, здійснювати реверсування руху, перетворювати обертальний рух на поступальний тощо. Найпоширенішими силовими є зубчасті передачі, ланцюгові передачі, пасові передачі, фрикційні передачі, черв'ячні передачі. Вони компактні, відзначаються високою надійністю. Поряд з механічними застосовують силові гідравлічні передачі, є передачі комбіновані (напр., гідромеханічні) та ін. С. п. наз. також трансмісією.
|
