— мови полінезійців. За традиційною класифікацією, П. м. становлять групу малайсько-полінезійських мов. За найновішими дослідженнями, П. м.— група мов океанійської гілки малайсько-полінезійської (австронезійської) сім'ї мов. У складі П. м. виділяють тонганські (тонга, ніуе) і ядерно-полінезійські мови, які, в свою чергу, поділяються на самоанськозовнішні (самоа, тувалу, футуна, нукуоро, пілені, має та ін.), і східнополінезійські мови (маорійська, таїтянська, раротонга, гавайська, рапануйська та ін.). Характерні риси П. м.: наявність 5 голосних і 7—12 приголосних; за типологією— яскраво виражені аналітичні мови (основоізолюючі), граматичні значення передаються за допомогою службових часток і порядку слів.
В. І. Бєликов.
