"ходіння по людях" — збирання данини з підлеглого населення в Київській Русі, що його проводив кожної осені чи взимку великий київський князь або його намісник. Збирали хутро, мед, зерно, гроші тощо. Розмір данини точно не було визначено. Виїжджаючи на П., князі та їхні слуги грабували населення і чинили над ним насильства. Після древлянського повстання 945 княгиня Ольга визначила обсяг данини і місця для її збирання. У феод. Литві та на загарбаних нею укр. землях у 14—16 ст. П. називали т. з. подарунок, а фактично — окрему данину, яку стягували з селян і населення міст на користь князівських старост і намісників.
|
