—сплави заліза (основа) з вуглецем. Розрізняють 3. с. чисті (із слідами домішок), що їх використовують у невеликих кількостях а дослідною метою і для виготовлення спец. виробів, і 3. с. технічні — сталі (до 2% С) і чавуни (понад 2%С), широко застосовувані в техніці. Тех. 3. с. містять, крім заліза і вуглецю, постійні домішки (марганець, кремній, сірку, фосфор, кисень, азот, водень), що потрапляють у сплави з вихідних шихтових матеріалів, і домішки (мідь, миш'як та ін.), наявність яких зумовлюється особливостями вироби. Фазові стани 3. с. при різних хім. складах і т-рах описуються діаграмами стабільної і метастабільної рівноваги (див. Діаграма стану). До осн. структурних складових 3. с. належать: аустеніт, цементит, ледебурит, мартенсит, перліт, сорбіт, ферит, троостит і графіт. Див. також Заліза сплави.
В. С. Черненко.
