імені В. І. Леніна. Буд-во почато 1932. Перші лінії заг. протяжністю 11,6 км з 13 станціями і всім комплексом споруд збудовано за 3 роки і здано в експлуатацію 15.V 1935. Добовий пасажирооборот становив 177 тис. чол., або 2% загальноміськ. пасажирських перевезень. Розвиток мережі М. м. щодо міськ. забудови здійснюється за діаметрально-кільцевою схемою, яка передбачає напрям усіх ліній з одного кінця міста в інший через центр. частину міста. В 1979 заг. протяжність ліній М. м. дорівнювала 184 км, середньодобовий пасажирооборот становив 6,2 млн. чол., або 41,1% загальноміськ. перевезень. Щоденно по лініях М. м. пропускається 6462 поїзди. М. м. налічує 114 станцій, розташованих у різних кінцях міста. Найменший інтервал між поїздами в години "пік" — 80 с, найвища швидкість — до 90 км/год. На лініях курсують 6-ти й 7-вагонні поїзди. М. м.— складне тех. г-во, оснащене сучас. устаткуванням із широким застосуванням автоматики й телемеханіки. Архітектура та оздоблення станцій М. м. відтворюють історичне й революц. минуле рад. народу, розквіт економіки, науки і культури Рад. Союзу. За якістю споруд, тех. оснащеністю, експлуатаційними характеристиками та комфортабельністю М. м. значно перевищує зарубіжні метрополітени. За протяжністю ліній він займає 4-е місце в світі (після метрополітенів Нью-Йорка, Лондона, Парижа). Відповідно до Ген. плану розвитку Москви, прийнятого 1971 і розрахованого на 25— 30 років, протяжність мережі М. м. намічено довести до 320 км. В 1955 М. м. присвоєно ім'я В. І. Леніна. Нагороджений орденом Леніна (1947).
Ю. В. Сенюшкін.
|
