— перша легальна конференція більшовицької партії. Відбулася в Петрограді 24—29. IV (7— 12.V) 1917. В роботі конференції взяли участь 133 делегати з ухвальним і 18 — з дорадчим голосом, що представляли бл. 80 тис. комуністів. Серед делегатів на конференції було 17 представників 11 більшовицьких орг-цій України, що налічували 8,5 тис. чол. Порядок денний: 1) Поточний момент (війна і Тимчасовий уряд та ін.); 2) Мирна конференція; 3) Ставлення до Рад робітн. і солдат. депутатів; 4) Перегляд парт. програми; 5) Становище в Інтернаціоналі і наші завдання; 6) Об'єднання с.-д. інтернаціоналістських орг-цій; 7) Аграрне питання; 8) Нац. питання; 9) Установчі збори; 10) Орг. питання; 11) Доповіді по областях: 12) Вибори ЦК. Роботою конферевції керував В. І. Ленін, який бл. 30 раз виступав з доповідями і в дебатах, був автором проектів майже всіх резолюцій конферевції. Конференція завершила внутріпарт. дискусію з приводу Квітневих тез В. І. Леніна, поклала їх в основу своїх рішень. відіграла важливу роль у закріпленні ленінської програми боротьби за перемогу соціалістичної революції, забезпеченні єдності і згуртованості і парт. рядів. У ході дискусії В. І. Ленін повністю спростував меншовицькі твердження Каменєва про незавершеність рос. буржуазно-демократич. революції, про те, що Росія не дозріла для соціалістич. революції, піддав нищівній критиці примиренське ставленні до угодовського блоку, до пропозиції здійснювати тактику тиску на Тимчас. уряд. Він спростував і твердження Рикова про те, що в Росії немає об'єктивних умов для перемоги соціалістичної революції. Підкріпивши новими даними висновок про можливість повалення капіталізму спочатку в одній, окремо взятій країні, В. І. Ленін показав, що такою країною на той час була саме Росія. В дусі Квітневих тез конференція схвалила резолюції про поточний момент, про ставлення до Тимчасового уряду, до війни, до Рад робітн. і солдат. депутатів. У резолюціях підкреслювалась необхідність настійної роботи по підвищенню класової свідомості і згуртуванню пролетаріату для боротьби за перехід влади до Рад. Конференція затвердила ленінську екон. платформу РСДРП(б), в якій діалектично поєднувалися соціалістичні й демократичні завдання, що забезпечувало робітн. класові не лише союз з сел. біднотою в боротьбі за диктатуру пролетаріату, а й підтримку переважної більшості народу. Відстоюючи нац. політику партії, В. І. Ленін дав рішучу відсіч шовіністичним поглядам П'ятакова, який заперечував прогресивний характер нац.-визвольних рухів, права націй на самовизначення і утворення самостійних д-в. У схваленій конференцією резолюції, яку підготував В. І. Ленін, відстоювалися вимоги рівноправності націй, інтернаціонального згуртування робітників у єдиних пролетарських орг-ціях, вказувалося, що всі нації мають право на вільне відокремлення і утворення самостійних д-в, проте питання про доцільність відокремлення партія повинна розв'язувати в кожному окремому випадку, виходячи з інтересів усього сусп. розвитку, інтересів боротьби пролетаріату за соціалізм. Підкресливши необхідність зближення і об'єднання з групами й течіями, які стоять на позиціях інтернаціоналізму, конференція рішуче висловилася проти будь-яких об'єднань з соціал-шовіністами, т. з. революц. оборонцями. Проте конференція припустилася помилки, згодившись із пропозицією Зінов'єва залишитись у Ціммервальдському об'єднанні і відстоювати там тактику ціммервальдської лівої. В. І. Ленін голосував проти цього рішення. У схваленій конференцією ленінської резолюції про перегляд партійної програми визначалися напрями її розробки. Квітнева конференція ще раз підкреслила, що перехід влади до Рад, створення центр. Рад. уряду, підтримка його більшістю народу і революц. армією відкривали можливість мирового розвитку революції, що здійснювався під лозунгом "Вся влада Радам!". Делегати інформували конференцію про розвиток революції на місцях, про зміцнення впливу партії в різних районах країни. Конференція обрала ЦК РСДРП(б) у складі 9 чол. За своїм політ. і орг. значенням конференція відіграла роль парт. з'їзду, її рішення озброїли партію більшовиків і рево люц. пролетаріат Росії конкретною програмою боротьби за перемогу соціалістичної революції.
Літ.: Ленін В. І. Сьома (Квітнева) Всеросійська конференція РСДРП(б) 24-29 квітня (7 —12 травня) 1917 р. Повне зібрання творів, т. 31КПРС
в резолюціях і рішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК, т. 1. К., 1978: Седьмая (Апрельская) Всероссийская конференция РСДРП
(большевиков). Петроградская общегородская конференция РСДРП
(большевиков). Апрель 1917 года. Протоколы. М., 1958; Історія Комуністичної партії Радянського Союзу, т. 3. кн. 1. К., 1968.
В. Ф. Солдатенко.
