µ, —функція стану, застосовна для опису термодинамічної системи із змінним числом частинок. Визначається як приріст довільного термодинамічного потенціалу системи при збільшенні її на одиницю кількості nj і-тої компоненти при певних сталих параметрах стану:
де U — внутрішня енергія, Ф — гіббсова енергія, А — гельмгольцова енергія, Н — ентальпія, S — ентропія, V — об'єм, р — тиск, Т — т-ра, nj — кількість кожного з компонентів, що не зазнають змін (і ≠ j; індексами при похідних позначено сталі параметри). Збільшенню системи на 1 моль, 1 кг і одну частинку відповідають молярний, питомий і віднесений до однієї частинки X. п. У Міжнародній системі одиниць (СІ) вони виражаються відповідно у Дж/моль, Дж/кг і Дж. При термодинамічній рівновазі значення X. п. для частинок кожного компонента однакові у всіх фазах. Запровадив 1875 Дж. У. Гіббс.
