- одна з найінтенсивніших в історії Землі деформацій земної кори. Назва, запропонована франц. геологом М. Бертраном (1847- 1907), походить від грец.- Герцинський ліс (місцевість у Німеччині, тепер Гарц). У геол., гол. чин. німецькій, л-рі поширена й назва "варисційська складчастість". Виникла протягом пізнього палеозою (див. Палеозойська ера і група). Під впливом Г. с. на місці палеозойських геосинкліналей утворилися складчасті гірські системи-герциніди: Урал, Донецький кряж, Алтай, Тянь-Шань, Аппалачі та ін. Процеси гороутворення супроводжувалися гранітоїдним інтрузивним (див. Інтрузія) магматизмом. Багато областей Г. с. пізніше зазнали деформацій альпійської складчастості (Альпи, гори Пн. Кавказу тощо). З геол. відкладами областей Г. с. пов'язано багато родовищ корисних копалин, зокрема вугілля, нафти, кам'яної та калійної солей, чорних і кольорових металів тощо.
Літ.: Архангельский А. Д. Геологическое строение и геологическая история СССР, т. 1-2. М. Л., 1947-48; Бондарчук В. Г. Движение и структура тектоносферы. К., 1970.
В. С. Токовенко.
|
