Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Г-гон arrow ГЕРЦЕН
   

ГЕРЦЕН

Олександр Іванович [літ. псевд. — Іскандер; 25.ІІІ(6.ІУ) 1812, Москва - 9(21).І 1870, Париж; похов. у Ніцці, Франція] — рос. філософ, письменник, публіцист. Навчався 1828-33 у Моск. ун-ті. Двічі (1834, 1841) заарештовувався за вільнодумство, відбував заслання у про-вінц. містах. 1847 виїхав за кордон і до кінця життя перебував у політ, еміграції. 1853 у Лондоні заснував Вільну рос. друкарню, в якій разом з М. Огарьовим видавав альманах «Полярная звезда» (1855— 62), газ. «Колокол» (1857—67), періодичний зб. «Голоси з Росії» (1856—60). Написав низку філос. і публіцист, праць («З того берега», 1847—50; «Російський народ і соціалізм», 1851; «Старий світ і Росія», 1854, та ін.), багато худож. творів. Політ, і правові погляди Г. еволюціонували від лібералізму до рев. демократизму і утоп. соціалізму. Напередодні реформи 1861 вважав, що царя можна переконати в необхідності визволення селян під загрозою революції. Після скасування кріпосного права він навіть вітав царя як «визволителя», але розстріли пограбованих реформою селян розвіяли його лібер. погляди, утвердили в думці, що цар і панство належать до одного табору. До бурж. законодавства країн Зх. Європи ставився критично, писав, що його антинар. сутність прикривається гаслом «свобода, братерство, рівність». Однак Г. визнавав перевагу бурж. демократії над феод.-абсолютист, режимами. Справжню ж свободу, рівність і реальну «соціальну республіку» розглядав як такі, що заперечують бурж. державність. Г. називав свою теорію теорією «російського соціалізму», яка заснована на громаді як осередку соціалізму. Громада, на його думку, відкриває можливість для переходу Росії до соціалізму, минаючи капіталізм. Кращою формою держ. правління вважав дем. республіку з владою народу, виборністю органів влади, підзвітністю посад, осіб народові. Щодо без-держ. ладу, то його появу він пов'язував з перемогою соціалізму в світ, масштабі. Г. поважливо ставився до укр. історії, високо оцінював Б. Хмельницького. У ст. «Росія і Польща» (1859) писав, що Б. Хмельницький не з любові до Москви, а з нелюбові до Польщі приєднався до рос. царя. Рос. самодержавство, на його думку, ошукало Україну і породило її ненависть до «москалів». Г. за- І значав, що гніт рос. уряду не дає можливості висловити Литві, Білорусі, Україні власні устремління, викликає у них глибоке невдоволення. Виступаючи проти всякого гніту, Г. боровся і проти національного, обстоював свободу і рівноправність усіх народів Росії. Був переконаний, що визволення поневолених націй можливе лише з перемогою революції у Росії. Г. захищав укр. культуру від переслідувань цар. уряду і реакц. преси. Високо цінував Т. Шевченка, який, у свою чергу, називав Г. апостолом-вигнанцем, намалював його портрет. І. Франко вважав Г. одним з найвизначніших політ, і літ. діячів Росії 19 ст.

Герцен О.І. - leksika.com.ua

Тв.: Спомини з еміграції. Л., 1911; Вибр. філос. тв., т. 1-2. К., 1949-51; Хто винен? К., 1953; Собр. соч., т. 1-30. М., 1954-64; Минуле і думи. К., 1957. Літ.: Донець Г. П. Сусп.-політ, та філос. погляди О. І. Герцена. Чернівці, 1961; Капустін В. О. Герцен і Україна. К., 1962; Володин А. И. Герцен. М., 1970; Полит, учения: история и современность. М., 1979; Мака-гонова Т. Правовые взгляды А. И. Герцена. «Сов. юстиция», 1982, № 20.

О. Ф. Скакун.

 

Схожі за змістом слова та фрази