— з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів, що відбувся З—24.VI (16.VI—7.VII) 1917 в Петрограді. Був скликаний в умовах двовладдя. Вибори делегатів відбувалися в гострій боротьбі між більшовиками та угодовцями. На з'їзд було обрано 1090 делегатів, з них 822 — з ухвальним голосом. з 777 делегатів, що заявили про свою парт. належність, було 105 більшовиків, 285 есерів, 248 меншовиків. Порядок денний з'їзду: революц. демократія та урядова влада, ставлення до війни, підготовка до Установчих зборів, нац. питання, зем. питання та питання сел., робітн. і солдат. життя, організація виробництва, роботи транспорту і контроль над ним, прод. питання, питання фінанс. політики, місц. самоврядування, орг. питання та вибори. Більшовицька фракція на чолі з В. І. Леніним, який виступав на з'їзді з промовами про ставлення до Тимчасового уряду і про війну, використала трибуну з'їзду для боротьби проти контрреволюції, за владу Рад. В. І. Ленін заявив, що більшовицька партія готова взяти владу в свої руки. З усіх осн. питань більшовики висунули свої резолюції, що викривали імперіалістичний характер війни, згубність угодовства з буржуазією, і вимагали переходу всієї влади до Рад. Однак під тиском меншовиків і есерів з'їзд не розв'язав жодного питання порядку денного відповідно до волі трудящих, до резолюцій і заяв більшовиків, зокрема відклав до Установчих зборів питання про здійснення демократич. автономії України, відхилив більшовицькі вимоги про самовизначення націй і цим фактично підтримав велико-держ. політику Тимчасового уряду.
Літ.: Ленін В. І. І Всеросійський з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів 3—24 червня (16 червня — 7 липня) 1917 р. Повне зібрання творів, т. 32.
