Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow нас-нач arrow НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ
   

НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ

— перехід приватної власності окремих осіб (поміщиків, капіталістів або їхніх об'єднань) на землю, банки, підприємства у промисловості та ін. галузях господарства у власність держави. Соціально-екон. і політ. зміст Н. визначається існуючим у країні суспільним ладом, ким і в інтересах якого класу вона проводиться.

Н. соціалістична — метод здійснення однієї з гол. заг. закономірностей соціалістичної революції і соціалістичного будівництва: ліквідація капіталістичної власності та встановлення сусп. власності на осн. засоби виробництва. В різних країнах Н. має свої особливості, зумовлені кон-кретно-істор. факторами переходу до соціалізму тієї чи ін. країни. Необхідною передумовою соціалістичної Н. є перемога соціалістичної революції, перехід влади в руки робітничого класу і його союзника — трудового селянства. "Пролетаріат використає своє політичне панування для того, щоб вирвати у буржуазії крок за кроком весь капітал, централізувати всі знаряддя виробництва в руках держави, тобто пролетаріату, організованого як пануючий клас, і якомога швидше збільшити суму продуктивних сил" (Маркс К. і Енгельс Ф. Тв., т. 4, с. 429). Соціалістична Н. передає засоби виробн. до рук їхнього дійсного творця, а отже й господаря — пролетаріату, забезпечує виникнення соціалістичного екон. укладу, що базується на сусп. власності на засоби виробн., приводить виробничі відносини у відповідність з характером і рівнем розвитку продуктивних сил, ліквідує основи експлуатації, спрямовує розвиток виробн. в інтересах народу, закладає умови планомірного розвитку економіки, створює міцні основи екон. незалежності соціалістичної д-ви від капіталістичного світу, захищає від проникнення іноз. капіталу та екон. диверсій з його боку. Соціалістична Н. перетворює на суспільну загально-нар. власність лише власність експлуататорських класів, не зачіпаючи власності трудящих селян, кустарів. Н. в Рад. д-ві включала Н. землі, надр, лісів, вод загальнодерж. значення, пром-сті, засобів транспорту й зв'язку, банків та осн. житлового фонду в містах. Декретом про землю Рад. д-ва скасувала приватну власність на землю і зробила її всенар. власністю (див. Націоналізація землі). У фінанс. системі було націоналізовано Державний банк, запроваджено контроль над приватними банками, націоналізованими у грудні 1917. З листопада 1917 по лютий 1918 націоналізовано велику кількість пром. підприємств. Згодом, здійснюючи Н., Рад. д-ва гол. увагу приділяла закріпленню завойованих позицій, розв'язанню завдань, як підкреслював В. І. Ленін, усуспільнення виробн. на ділі — оволодіння мистецтвом управління нар. гос-вом, налагодження обліку, контролю тощо (див. Повне зібр. тв., т. 36, с. 161). В 1917—18 здійснено Н. транспорту, 22.IV 1918 — зовн. торгівлі. Згодом було націоналізовано не тільки великі, а й середні й велику кількість дрібних капіталістичних підприємств. Це дало можливість Рад. владі мобілізувати всі ресурси для прискорення перемоги над внутр. контрреволюцією та іноз. інтервенцією. В ін. країнах, що стали на шлях соціалізму (за винятком МНР, де було проведено повну Н.), велика частина конфіскованих поміщицьких земель перейшла у власність селян, а частина — у власність д-ви. В цих країнах безплатно націоналізовано власність фашистських злочинців, а також капіталістів, які зрадили інтереси свого народу. Щодо представників буржуазії, які брали участь в антифашистській боротьбі, Н. здійснювалася з частковим викупом їхньої власності.

Н. капіталістична — перетворення власності окремих капіталістів або їхніх об'єднань на власність бурж. д-ви, тобто на колективну власність класу буржуазії. Буває безплатна і за викуп. В епоху імперіалізму є одним з характерних рис державно-монополістичного капіталізму. Капіталістична Н. не змінює характеру капіталістичної власності на засоби виробн., а отже й бурж. ладу. Капіталістична д-ва — сукупний капіталіст. "Чим більше продуктивних сил візьме вона в свою власність, тим повніше буде її перетворення в сукупного капіталіста і тим більше число громадян буде вона експлуатувати... Капіталістичні відносини не знищуються, а, навпаки, доводяться до крайності, до найвищої точки" (Маркс К. і Енгельс Ф. Тв., т. 20, с. 274). Капіталістична Н. проводиться в інтересах монополістичного капіталу, забезпечуючи монополістам одержання монопольного надприбутку, посилюючи його позиції в боротьбі проти робітничого, демократичного, нац.-визвольного рухів і світового соціалізму. При проведенні Н. колишнім власникам підприємств виплачується, як правило, велика компенсація, що нерідко значно перевищує вартість націоналізованого майна. Охоплює перш за все воєнні галузі, а також виробн., які потребують великих капіталовкладень або які стали малоефективними і нерентабельними для монополій. Є способом перекладання на плечі трудящих великих витрат на мілітаризацію, функціонування воєнно-промислових комплексів, на тех. переоснащення, здійснення н.-д. робіт тощо. Робітн. клас та його партії в імперіалістичних країнах висувають вимоги Н. власності монополій на умовах, які б обмежували всевладдя монополій та надмірне збагачення їх, розширяли можливість участі робітн. класу в управлінні націоналізованими підприємствами. Капіталістична Н. посилює сусп. характер капіталістичного виробн., призводить до дальшого загострення осн. суперечності капіталізму — суперечності між сусп. характером виробн. і приватнокапіталістичною формою привласнення його результатів, створює матеріальні передумови для перемоги соціалізму. Н. в країнах, що розвиваються, виступає як засіб боротьби проти засилля іноз. капіталу і політики неоколоніалізму, сприяє забезпеченню екон. незалежності молодих країн, створенню держ. сектора економіки. Поширюється, як правило, на власність іноз. капіталу.

Літ.: Маркс К. і Енгельс Ф. Твори: т. 4. Маркс К. і Енгельс Ф. Маніфест Комуністичної партії; т. 20. Енгельс Ф. Анти-Дюрінг; т. 23. Маркс К. Капітал, т. 1: Ленін В. І. Повне зібрання творів: т. 31. Завдання пролетаріату в нашій революції; т. 34. Загрожуюча катастрофа і як з нею боротися; т. 36. Чергові завдання Радянської влади; т. 37. Пролетарська революція і ренегат Каутський; т. 39. Економіка і політика в епоху диктатури пролетаріату; т. 45. Про кооперацію; Брежнєв Л. І. Великий Жовтень і прогрес людства. К., 1977; Брежнєв Л. І. Історичний рубіж на шляху до комунізму. К.. 1977.

В. І. Загородній.

 

Схожі за змістом слова та фрази