— постійно діючий орган Верховної Ради СРСР, що є підзвітний їй в усій своїй діяльності і здійснює в межах, передбачених Конституцією СРСР, функції найвищого органу державної влади у період між сесіями Верховної Ради СРСР. Правове становище, компетенція, порядок утворення і діяльності Президії визначено Конституцією СРСР, а також прийнятим відповідно до неї Регламентом Верховної Ради СРСР. Обирається з числа депутатів на першій сесії новообраної Верховної Ради СРСР на спільному засіданні палат — Ради Союзу Ради Національностей — у складі Голови Президії Верховної Ради, Першого заступника Голови, 15 заступників Голови — по одному від кожної союзної республіки, Секретаря Президії і 21 члена Президії. У відповідності з статтею 121 Конституції СРСР Президія призначає вибори до Верховної Ради СРСР, скликає її сесії й координує діяльність постійних комісій палат Верховної Ради СРСР. Вона здійснює контроль за додержанням Конституції СРСР і забезпечує відповідність конституцій і законів союзних республік Конституції і законам СРСР, дає тлумачення законів СРСР, скасовує постанови і розпорядження Ради Міністрів СРСР і Рад Міністрів союзних республік у разі їхньої невідповідності законові. В галузі міжнар. відносин Президія ратифікує і денонсує міжнар. договори СРСР, призначає і відкликає дипломатичних представників СРСР в іноземних д-вах і при міжнар. орг-ціях, приймає вірчі й відкличні грамоти акредитованих при ній дипломатичних представників іноз. д-в. До компетенції Президії належить встановлення орденів СРСР і медалей СРСР і нагородження ними, встановлення почесних звань в СРСР і присвоєння їх, встановлення і присвоєння військ. звань, дипломатичних рангів та ін. спец. звань. Вона розв'язує питання прийому до громадянства СРСР і виходу з нього, позбавлення громадянства СРСР, надання притулку (див. Право притулку), видає загальносоюзні акти про амністію і здійснює помилування. В галузі захисту соціалістичної Вітчизни Президія утворює Раду оборони СРСР і затверджує її склад, призначає і змінює вище командування Збройних Сил СРСР; оголошує воєнний стан в окремих місцевостях або по всій країні, загальну або часткову мобілізацію; у період між сесіями Верховної Ради оголошує стан війни в разі воєнного нападу на СРСР або в разі необхідності виконання міжнар. договірних зобов'язань щодо взаємної оборони від агресії. Крім того, в період між сесіями Верховної Ради з наступним поданням на її затвердження на черговій сесії Президія вносить у разі необхідності зміни до чинних законодавчих актів СРСР; затверджує зміни кордонів між союзними республіками; за пропозицією Ради Міністрів СРСР утворює і ліквідує міністерства СРСР і державні комітети СРСР; за поданням Голови Ради Міністрів СРСР звільняє з посад і призначає окремих осіб, які входять до складу Ради Міністрів СРСР. Актами, що їх видає Президія Верховної Ради, є укази і постанови. їх підписують Голова Президії Верховної Ради СРСР та її Секретар. Президія Верховної Ради СРСР користується правом законодавчої ініціативи у Верховній Раді СРСР. Після закінчення повноважень Верховної Ради СРСР її Президія зберігає свої повноваження аж до утворення новообраною Верховною Радою СРСР нової Президії. Новообрана Верховна Рада СРСР скликається Президією попереднього складу не пізніше як через 2 місяці після виборів. Президії Верховних Рад є також у союзних (див. Президія Верховної Ради УРСР) і авт. республіках; їхні функції визначено конституціями відповідних союзних і автономних республік.
