— стан товар, ринку, коли задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технол. особливостей в-ва, а товари (послуги), що виробляються суб'єктами господарювання, не можуть бути замінені у споживанні ін. товарами або послугами. У зв'язку з П. м. попит на товар, ринку менше залежить від зміни цін на такі товари, ніж попит на ін. товари (послуги). В Україні суб'єкти П. м. (госп. формування — юрид. особи) функціонують у таких сферах: транспортування нафти, нафтопродуктів, природ, газу та ін. речовин трубопроводами; передача і розподіл електроенергії; користування залізнич. коліями; диспетчер, служби, вокзали та ін. об'єкти інфраструктури, що забезпечують рух залізнич. тр-ту заг. користування; управління повітр. рухом; зв'язок заг. користування; централіз. водопостачання і водовідведення, постачання теплової енергії; спеціаліз. послуги трансп. терміналів, портів та аеропортів. Перелік суб'єктів П. м. складається та ведеться Антимонопольним комітетом України. Осн. спеціальним законод. актом, що визначає правові, екон. та орг. засади держ. регулювання П. м. є Закон України «Про природні монополії» (2000). Сусп. відносини у даній сфері регулюються також Госп. кодексом України (ст. 28) і відповід. нормами Повітр. кодексу України, Кодексу торг, мореплавства України, Законів України «Про захист прав споживачів» (1991), «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовіс. конкуренції у підприємницькій діяльності» (1992), «Про Антимонопольний комітет України» (1993), «Про транспорт» (1994), «Про зв'язок» (1995), «Про трубопровідний транспорт», «Про залізничний транспорт», «Про захист від недобросовісної конкуренції» (всі — 19%), «Про електроенергетику» (1997) та ін. Держ. вплив на діяльність суб'єктів П. м. здійснюється за допомогою різноманіт. заходів, зокрема: ліцензування діяльності у цій сфері та на сусп. ринках; регулювання цін і тарифів та застосування ін. екон. важелів (податки і збори, амортизац. відрахування, субсидії тощо); визначення для суб'єктів П. м. відповід. зобов'язань, держ. і громад, контроль за їх дотриманням; встановлення відповідальності у вигляді штрафів, вилучення незаконно одержаних прибутків, виручки та відшкодування збитків. Безпосереднє регулювання діяльності суб'єктів П. м. здійснюється нац. комісіями, які є центр, органами викон. влади зі спец, статусом. Вони утворюються, функціонують і ліквідуються відповідно до Закону «Про природні монополії», яким також визначено їх завдання, функції і повноваження. Комісії діють на підставі Положень про них, що затверджуються Президентом України.
Див. також Антимонопольне законодавство, Демонополізація, Державна монополія.
Літ.: Саниахметова Н. А. Прав, защита конкуренции в предпринимательстве Украины. О., 1998; Тотьев К. Ю. Конкурент, право. М., 2000.
В. П. Нагребельний.
