— одне з основних (конституційних) прав громадян СРСР у галузі культурного життя. Конституційно закріплено в ст. 46 Конституції СРСР 1977 і відповідних статтях конституцій союзних (ст. 44 Конституції УРСР) і авт. республік. Це право гарантується загальнодоступністю цінностей вітчизняної та світової культури, які є в держ. і громад. фондах; розвитком і рівномірним розміщенням культурно-освітніх закладів на території країни; розвитком телебачення і радіо, книговидавничої справи і періодичної преси, мережі безплатних бібліотек; розширенням культур. обміну з зарубіжними країнами. П. на к. д. к. забезпечується й ін. правовими гарантіями, які є як у конституційних положеннях, так і в нормах союзного і респ. законодавства про культуру. П. на к. д. к. передбачає конституційний обов'язок піклування про охорону пам'яток історії і культури (ст. 68 Конституції СРСР, ст. 66 Конституції УРСР).
М. О. Пухтинський.
