—теорія органічної хімії, що ґрунтується на положенні про залежність властивостей органічних сполук від їхньої хім. будови, тобто від послідовності зв'язків між атомами в молекулах. Осн. положення X. б. т.: 1) в органічних сполуках існує певна послідовність зв'язків між атомами, сполученими між собою відповідно до їхньої валентності; 2) властивості органічних сполук залежать не тільки від природи й кількості атомів, що входять до їхнього складу, а й від хім. будови молекул: 3) хім. будову сполуки можна визначати на підставі хім. властивостей і способів одержання її; 4) окремі частини молекул (радикали хімічні), що беруть участь у реакціях, можуть зберігати хім. будову незмінною; 5) ізомери різняться своїми властивостями тому, що мають різну хім. будову (див. Ізомерія); 6) для кожної емпіричної формули можна вивести певну кількість теоретично можливих ізомерів; 7) для кожної органічної сполуки є тільки одна формула хім. будови; 8) в молекулі існує взаємний вплив атомів, що зумовлює, зокрема, різні властивості ізомерів. Правильність окремих положень X. б. т. було підтверджено всією історією розвитку органічного синтезу. Основи X. б. т. закладено О. М. Бутлеровим, її доповнено в подальших працях видатних учених в галузі органічної хімії. Так, В. В. Марковников зробив внесок у розробку вчення про взаємний вплив атомів у молекулах (див. Марковникова правило); М. О. Меншуткін встановив структурно-кінетичні закономірності; поняття про просторову будову молекул запровадили Я. Г. Вант-Гофф і франц. хімік А. Ж. Ле Бель (1847—1930), про кратні зв'язки — нім. хімік Е. Ерленмейєр (1825—1909); формулу бензолу запропонував Ф. А. Кекуле. Велике значення для розвитку X. б. т. мало електронне тлумачення природи хімічного зв'язку. Сучас. X. 6. т. ґрунтується на електронній теорії будови і на теорії реакційної здатності органічних сполук. Класична форма X. б. т. використовується в органічному синтезі, для якісного пояснення властивостей нових сполук, для побудови номенклатури хімічної тощо. Див. Молекула, Квантова хімія, Резонансу теорія, Стереохімія.
Літ.: Татевский В. М. Классическая теория строения молекул и квантовая механика. М., 1973.
М. Ю. Корнилов.
