Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow папо-парти arrow ПАРОВА ТУРБІНА
   

ПАРОВА ТУРБІНА

— тепловий двигун безперервної дії, в якому потенціальна енергія водяної пари, що надходить з парогенератора, перетворюється на кінетичну енергію, а потім на механічну енергію обертового вала; різновид лопаткової машини. На відміну від парової машини в П. т. перетворення енергії відбувається не періодично, а безперервно; в ній немає елементів зі зворотно-поступальним рухом. Це дає змогу забезпечувати високу швидкохідність турбін при порівняно невеликих габаритах і вазі, значні потужності в одному агрегаті і безпосереднє з'єднання їх з швидкохідними машинами-споживача-ми. Ідея створення П. т. виникла прибл. за 100 років до н. е. Відомий опис нескладної П. т., зроблений Героном Александрійським. В Росії перші малопотужні П. т. розробив 1806—13 на Сузунсько-му з-ді (Алтай) механік П. Залє-сов. Наприкінці 19 ст. Ч. А. Парсонс (1884) і К. Г. П. Лаваль (1889) створили П. т. пром. значення. В СРСР першу П. т. (потужністю 2000 кВт) збудовано 1924 на Ленінград. металічному з-ді. Виробн. турбін (потужністю 50 тис. кВт) почалося з 1935 на Харків. турбінному заводі. Складовими частинами П. т. є нерухомий статор з напрямними апаратами (соплами) і обертовий ротор з дисками, на яких закріплено рухомі робочі лопатки. Під час дії турбіни пара, що надходить до неї по паропроводу, потрапляє через регулюючі клапани в сопла, де розширюється, її швидкість збільшується (потенціальна енергія пари перетворюється на кінетичну). Далі пара перетікає по каналах між робочими лопатками, змінює напрям і створює зусилля, що обертають ротор (кінетична енергія пари перетворюється на механічну). Розрізняють: активні турбіни, реактивні турбіни і турбіни комбіновані (активно-реактивні); турбіни стаціонарні, що приводять у рух генератори на теплових електростанціях, повітродувки, насоси або компресори, і транспортні, що встановлюються на пароплавах (у т. ч. криголамах), локомотивах та ін. Стаціонарні П. т. поділяють на: конденсаційні, в яких пара після розширення з тиском, нижчим за атмосферний, надходить у конденсатор (див. Конденсаційна турбіна); конденсаційні з проміжним відбиранням пари, в яких частина її відбирається з проміжного ступеня і при постійному тиску відводиться для теплофікаційних (див. Теплофікаційна турбіна) або виробничих потреб; турбіни з протитиском, пару з яких після розширення до тиску, вищого за атмосферний, застосовують для технологічних цілей, і турбіни з проміжним перегріванням пари, що з них пара відводиться у теплообмінний апарат, де підігрівається до т-ри, близької до початкової, і знову підводиться до турбін. П. т. (мал.) бувають осьові, або аксіальні (потік пари рухається вздовж осі турбіни), і радіальні (потік пари рухається перпендикулярно до осі турбіни); одно- і багатоступеневі; одно-, дво- і трикорпусні (рідше — чотирикорпусні), їх розрізняють також за видом палива (органічного, ядерного), використовуваного для одержання пари; за початковим тиском пари — низьким (0,12— 0,25 МПа), середнім (до 4), високим (6—12), надвисоким (14— 20) і надкритичним (23 МПа і вище). Регулювання турбіни буває дросельним, коли пару впускають через один або кілька клапанів, що відкриваються одночасно, і сопловим, якщо пара надходить через два або кілька клапанів, які відкриваються послідовно. П. т. нескладні в експлуатації, їхні високі техніко-екон. показники зумовлені використанням пари надкритичних параметрів, теплових схем з проміжним перегріванням пари тощо. В СРСР П. т. виготовляють ленінградське виробниче об'єднання турбобудування "Ленінградський металічний завод", Харківський турбінний завод імені С. М. Кірова, Уральський турбомоторний з-д імені К. Є. Ворошилова (див. також Енергетичне машинобудування). Найпотужніша в світі одновальна П. т. (1200 МВт) введена в дію 1980 на Костромській ДРЕС.

Літ.: Кириллов И. И. Теория турбомашин. Л., 1972; Прочность паровых турбин. М., 1973; Щегляев А. В. Паровые турбины. М., 1976; Трояновский Б. М. Турбины для атомных электростанций. М. 1978.

Л. О. Шубенко-Шубін.

Парова турбіна - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази