— група островів у Океанії, переважно в центр. частині Тихого ок. Заг. площа бл. 26 тис. км2. Нас. понад 1,2 млн. чол., корінні жителі — полінезійці. До П. входять Гавайські о-ви (штат США — Гавайї), д-ви Західне Самоа, Тонга; о-ви Лайн (Центр. Полінезійські Споради), Фенікс та ін. (входять до складу д-ви Кірібаті); Полінезія Французька; т. з. самоврядні території Сх. Самоа (залежне від США); Кука острови та о. Ніуе ("асоційовані" з Новою Зеландією); о. Піткерн (володіння Великобританії), о. Пасхи (володіння Чілі) та ін. Іноді до П. відносять також Нову Зеландію. Острови П. вулканічного походження або коралові атоли та рифи. На о. Гавайї — діючий вулкан Мауна-Лоа (вис. 4170 м). Родовища фосфоритів (о-ви Лайн), бокситів (Гавайські о-ви) та ін. Клімат екваторіальний і тропічний, пасатний. Навітряні схили вулканічних островів вкриті тропічними вічнозеленими лісами, на підвітряних схилах переважають рідколісся і савани. Видовий склад рослинності коралових островів бідний (кокосова пальма, хлібне дерево тощо). Багато птахів (гавайські в'юрки, медососи та ін.), кажани; великих ссавців немає. Культивують цукр. тростину, банани, ананаси, рис, маніок, таро. Добування перлів, рибальство.
|
