— замор, територія Франції у сх. частині Тихого ок. (включає 118 островів і атолів). Тер.
- 4 167 км2. Нас. - 253,5 тис. чол. (2001): полінезійці (маорі - 59 %; попаа - 19 %),
метиси (15,5 %), китайці (6,5 %). Адм. центр — м. Папеете (на о. Таїті). Адм. поділ — 5 адм. одиниць [Острови Вітру, Острови Під Вітром, Туамоту, Тубуаї (Південні острови) та Маркізькі острови]. Офіц. мови — французька й таїтянська. Грошова одиниця — євро.
Нац. свята — День автономії (29 червня), День взяття Бастилії (14 липня). О-ви Ф. П. в різний час (16—18 ст.) відкривали ісп. і португ. мореплавці. Впродовж 1842— 1900 вони були анексовані Францією та об'єднані в колонію під наз. «Французьке володіння в Океанії». У 1946 цьому володінню надано статус замор, території, а з 1957 воно отримало назву «Французька Полінезія» (від грец. — численний і острів). У лист. 1958 у Ф. П. відбувся референдум, на якому населення висловилося за те, щоб територія залишалася у складі Франції. Згідно з законом від 12.VII 1977 Ф. П. має тер. автономію, що закріплено в статуті території від
6.IX 1984 (зі змінами і доп. від 12.IV 1996). Найвищою посад, особою території є верховний комісар, який представляє уряд Франції. Органом місц. самоврядування є територіальна асамблея у складі 49 депутатів, які обираються населенням на 5 років. Викон. владу здійснює місц. уряд, глава якого обирається тер. асамблеєю. Від серпня 1981 діє комітет автономії.
У Нац. зборах Франції Ф. П. представлена двома депутатами, в Сенаті — одним сенатором. У міжнар. організаціях інтереси території представляє Франція.
С. В. Глухова.
