Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow імпот-інсп arrow ІНКВІЗИЦІЯ
   

ІНКВІЗИЦІЯ

(лат. inouisitio — розслідування, розшук) — судово-слідча орг-ція католицької церкви; створена в 13 ст. для боротьби проти єресей. Підпорядковувалася папі римському. І. переслідувала противників феод.-церк. ідеології та борців проти феод. гніту. З 1231 І. була у віданні ордену домініканців. Жорстока діяльність І. набула широкого розповсюдження в ряді країн Зх. Європи, особливо Іспанії (див. Аутодафе). І. були спалені видатні мислителі, вчені Дж. Бруно. Дж. Ваніні, переслідувався Г. Галілєй та ін. З 1452 вищим органом І. став Верховний інквізиційний трибунал у Римі. В 16 ст. 1. перетворилась на одне з гол. знарядь контрреформації. Протягом 18—19 ст. І. було ліквідовано, її функції частково перейшли до Конгрегації священної канцелярії у Ватікані, на яку в серед. 20 ст. було покладено завдання боротьби проти комунізму. В 1965 зі створенням Конгрегації віровчення священну канцелярію ліквідовано.

Літ.: Григулевич И. Р. Инквизицня. М.. 1976.

В. М. Катрич.

 

Схожі за змістом слова та фрази