Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow ніз-новак arrow НОВА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА
   

НОВА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА

(неп) — економічна політика КПРС і Рад. держави в перехідний період від капіталізму до соціалізму. Запроваджена на основі рішень Десятого з'їзду РКЩ6) 1921, коли політика "воєнного комунізму" себе вичерпала. Осн. риси екон. політики перехідного періоду В. І. Ленін визначив ще 1918 у творах "Чергові завдання Радянської влади", "Про ,,ліве" хлоп'яцтво і про дрібнобуржуазність". Неп був новим порівняно з політикою "воєнного комунізму", яку Рад. два змушена була проводити в умовах громадян. війни для забезпечення перемоги. Але в мирних умовах продрозверстка і звуження ринку не відповідали екон. інтересам селянства, яке переважало в країні, ослаблювали матеріальні стимули розвитку с.-г. виробн., що негативно впливало й на пром-сть. Це зумовило об'єктивну необхідність переходу до непу. Наукове обгрунтування непу В. І. Ленін здійснив у доповідях і промовах на X і XI з'їздах РКП(б), III і IV конгресах Комінтерну, в брошурі "Про продовольчий податок" та ін. Суть непу полягала, як указував В. І. Ленін, у зміцненні на екон. основі союзу робітничого класу і селянства, госп. змички між соціалістичною промисловістю і дрібнотоварним сел. господарством. Неп грунтувався на використанні товарно-грош. відносин для соціалістичного будівництва. Основу непу становили: заміна продрозверстки продподатком, допущення вільної торгівлі при регулюванні її з боку органів Рад. влади, здача в оренду частини дрібних держ. підприємств приватним особам, дозвіл на організацію невеликих приватних підприємств, допущення в певних межах оренди землі і використання найманої праці, залучення іноз. капіталу до відбудови пром-сті у формі концесій. Розмір продподатку встановлювався набагато менший за прод-розверстку. Сплативши його, селянин мав право вільно розпоряджатися продовольчими лишками. Це матеріально стимулювало його для розвитку землеробства і тваринництва, створювало сприятливі умови для розвитку с. г. і піднесення соціалістичної пром-сті. Порівняно з воєнним комунізмом неп являв собою певного роду відступ, допускав тимчасовий розвиток приватного капіталу, але наявність командних висот економіки в руках Рад. д-ви, політика обмеження капіталістичних елементів затримували зростання їх і забезпечували неухильне зміцнення позицій соціалізму в усіх сферах госп. життя країни. Питома вага соціалістичного сектора в СРСР у виробн. пром. продукції зросла за 1922—28 з 68,3% до 82,4, у роздрібній торгівлі (включаючи й громад. харчування) — з 26,4 до 76,4%. Все це створило передумови для проведення соціалістичної індустріалізації і колективізації сільського господарства, ліквідації багатоукладності в економіці країни ї побудови соціалізму спільними зусиллями всіх трудящих під керівництвом Комуністичної партії. Конституція 1936 законодавчо закріпила перемогу соціалізму в СРСР, у зв'язку з чим відпала необхідність у непі. Досвід СРСР у здійсненні розроблених В. І. Леніним принципів економічної політики в перехідний період від капіталізму до соціалізму має міжнар. значення, творчо використовується ін. соціалістичними країнами.

Літ.: Ленін В. І. Повне зібрання творів: т. 36. Про "ліве" хлоп'яцтво і про дрібнобуржуазність; т. 43. X з'їзд РКП(б) 8—16 березня 1921 p.— Про продовольчий податок: т. 45. IV Конгрес Комуністичного Інтернаціоналу. 5 листопада — 5 грудня 1922 p.; История Коммунистической партии Советского Союза, т. 4, кн. 1. М., 1970.

М. В. Черненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази