Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow Д-дау arrow ДАВІД
   

ДАВІД

(David) Жак-Луї (30.VIII 1748, Париж - 29.ХІІ 1825, Брюссель) - французький живописець. Навчався в Королівській академії живопису і скульптури в Парижі (1766-74), академіком якої був з 1784. В 1775-80 жив в Італії. Вже в ранніх творах Д. на сюжети з античної історії ("Велізарій просить милостиню", 1781; "Клятва Гораціїв", 1784; "Ліктори приносять Бруту тіло його сива", 1789; два останні - в Луврі в Парижі) виявились риси класицизму передреволюц. доби, яскравим представником якого став Д. Брав активну участь у Великій франц. бурж. революції 1789-94, був членом якобінського Конвенту. В багатьох картинах відтворив образи своїх героїчних сучасників ["Клятва в залі для гри в м'яч", 1791, Лувр; "Смерть Марата", 1793, Музей сучас. мист. в Брюсселі; "Жінка з народу (Зеленярка)", 1795 (?)]. Після термідоріанського перевороту був заарештований і відійшов від революц. позицій. Відмова від боротьби, заклик до примирення стали змістом його алегоричної картини "Сабінянки, що зупиняють битву між римлянами і сабінянами" (1799, Лувр). У роки Директорії, потім Імперії Д. - "перший художник" Наполеона; написав зовні ефектні полотна ("Наполеон при переході через Сен-Бернар", 1800; "Коронація Наполеоном Жозефіни", 1805-07, Лувр), вишукані світські портрети ("Портрет мадам Рекам'є", 1800, Лувр). Поряд з цим Д. створив і реалістичні портрети ("Портрет юнака з родини Грендль", 1816; "Портрет Лазаря Гоша", 1793 (?), Київ. музей зх. та сх. мистецтва, та ін. ). Після повернення Бурбонів до влади (1816) Д. емігрував до Брюсселя. Іл. див. на окремому аркуші, с. 80-81.

Літ.: Кузнецова И. А. Луи Давид. M., 1965.

Л. П. Логвинсъка.

Давід