Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow меро-мец arrow МЕТАЛИ
   

МЕТАЛИ

(грец. від— видобуваю я землі, викопую)—прості речовини, які характеризуються високими електропровідністю й теплопровідністю, від'ємним Температурним показником електропровідності, здатністю добре відбивати і поглинати світло (характерний блиск і непрозорість), підвищеною здатністю до пластичної деформації (ковкість). У твердому стані М. мають кристалічну структуру (див. Кристали). Часто в фіз., тех. і екон. л-рі до М. відносять і металеві сплави, які подібні до М. багатьма своїми властивостями. Характерні властивості М. зумовлені особливостями їхньої електронної будови. Атоми М. відносно легко віддають свої зовн. (валентні) електрони. Слабким зв'язком валентних електронів з атомним ядром пояснюється багато спільних хім. властивостей М.: утворення позитивно заряджених іонів (катіонів), виявлення позитивного окислення ступеня, утворення основних оксидів і гідроксидів, заміщення водню в кислотах з утворенням солей. При фазовому переході одноатомного газу М. у конденсований стан (див. Конденсована система) електронні оболонки атомів перекриваються, і валентні електрони колективізуються, тобто починають належати всій сукупності атомних залишків. Колективізовані електрони, яких наз. електронами провідності, можуть відносно вільно переміщуватися по всьому М. Вони зумовлюють багато електр., теплових, оптичних, магн. та ін. фіз. властивостей М. (див. зокрема, Електричний струм. Гіромагнітні явища. Скінефект. Надпровідність, Магнетизм). Із 107 хім. елементів періодичної системи елементів Д. І Менделєєва 85 — М. (табл.) і лише 22 — неметали. Слід зазначити деяку умовність поділу всіх хім. елементів на М. і неметали, оскільки властивості багатьох з них мають перехідний характер, а також залежать від зовн. умов (т-ри і гиску). Напр., германій має характерний блиск, проте за електр. властивостями він є напівпровідником; цинк, сурма, вісмут при кімнатній т-рі крихкі й стають пластичними лише при нагріванні. Деякі М. існують як у металевій, так і неметалевій кристалічній модифікації (див. Поліморфізм)1 напр.. сіре олово (α-Sn) на відміну від білого (β-Sn) має властивості неметалів. Усі М. утворені з них сплави поділяють на ч о р н і, до яких належать залізо та сплави на його основі, і кольорові — решта М. і сплавів. Залежно від фіз. і хім. властивостей, а також характеру залягання в земній корі розрізняють: легкі М. (напр.. літій, алюміній, титан), важкі М. (мідь, цинк, свинець та ін.), тугоплавкі метали, благородні метали, рідкісноземельні М. (див. Рідкісноземельні елементи), розсіяні М. (напр., галій, індій, германій), радіоактивні М (радій, уран та ін.). Наведена класифікація умовна, оскільки багато М. можна віднести до різних груп (напр., тугоплавкий М. реній — типовий розсіяний елемент легкий М. гитан вважається й тугоплавким). Теор. опис властивостей М. грунтується на використанні законів квантової механіки (див. Зовнн теорія. Фізика твердого пала). Електронну й атомно-кристалічну будову М., а також зв'язок між складом, будовою і властивостями М. і сплавів вивчають металофізика та металознавство. Про хім. і фіз. властивості окремих М. та про застосування їх див. статті про відповідні хім. елементи (напр. алюміній, залізо та ін.). Див. також Металургія, Металеві конструкції. Металообробна промисловість.

Літ.: Лифшиц И. М., Аэбель М. Я.. Каганов М. И. Электронная теория металлов. М., 1971; Бранлі Н. Б., Чудинов С. М. Электронная структура металлов. М., 1973: Калачев Б. А. Основы физики металлов. М., 1974; Гуляев А П Металловедение. М. 1977: Физика металлов, т. 1. Пер. с англ М. 1972

Є. Й Харьков

Метали - leksika.com.uaМетали - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази