Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow хім-холм arrow ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
   

ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

— галузь важкої індустрії, на підприємствах якої, застосовуючи хім. методи переробки сировини та матеріалів, одержують різну хім. продукцію — органічні й неорганічні хімікати, мінеральні добрива та сировину для них, солопродукти, хлор, бром, барвники, реактиви, хім. волокна, товари побутової хімії тощо. До X. п. належать гірничохімічна промисловість, азотна промисловість, содова промисловість, органічного синтезу промисловість, хлорна промисловість, хімічних волокон промисловість, фосфатних добрив промисловість, лакофарбова промисловість, синтетичних смол і пластичних мас промисловість та ін. Деякі галузі пром-сті, що застосовують методи хім. технології, за класифікацією ЦСУ СРСР не належать до X. п. (нафтохімічна, хіміко-фармацевтична, коксохімічна, лісохімічна, мікробіологічна та ін.). X. п.— основа хімізації народного господарства. Вона є однією з визначальних у прискоренні науково-технічного прогресу країни. X. п. відрізняється від інших галузей важкої індустрії відносно меншою трудомісткістю, високою капітало-, матеріало- та енергоємністю. В X. п. широко застосовують комбінування виробн. на основі комплексної переробки сировини. Це забезпечує раціональне використання сировинних, енерг. та ін. матеріальних ресурсів, скорочує капітальні вкладення, знижує виробничі втрати. В дореволюц. Росії X. п. була представлена дрібними напівкустарними підприємствами, більшість яких залежала від іноземного капіталу. Після Великої Жовтн. соціалістич. революції за роки довоєнних п'ятирічок поряд з реконструкцією на новій тех. базі і розширенням діючих хім. з-дів збудовано ряд нових підприємств і виробництв галузі. Було освоєно технологічні процеси одержання аміаку, мінеральних добрив, окремих видів органічних продуктів, хім. засобів захисту рослин та ін. В цей час в СРСР відкрито поклади апатитів, калійних руд і почато експлуатацію їх. Великого розвитку набула X. п. у післявоєнні роки, особливо після Травневого пленуму ЦК КПРС 1958, на якому було прийнято програму створення в країні великої хімії. Було збудовано багато нових великих підприємств, освоєно виробництво нових видів продукції. В СРСР лише за 1970—82 заг. обсяг виробництва хім. продукції збільшився в 2,5 раза, продукції основної хімії— в 2,6 раза, хім. волокон і ниток— у 2,6 раза, синтетичних смол і пластичних мас — в 2,0 раза, лакофарбової продукції — в 1,6 раза.

На Україні X. п. як індустріальна галузь почала розвиватися наприкінці 19 — на поч. 20 ст. Напівкустарні з-ди виробляли барвники, соду, суперфосфат, лакофарбову продукцію. В 1913 на Україну припадало бл. 14 % загальнорос. Виробн. хім. продукції. За Рад. влади X. п. України перетворено на потужну високорозвинуту галузь. У роки довоєнних п'ятирічок реконструйовано діючі підприємства, зокрема з-д у Рубіжному (тепер рубіжанське виробниче об'єднання "Краситель") і збудовано нові — Горлівський азотно-туковий з-д (тепер горлівське виробниче об'єднання "Стирол") та Дніпродзержинський азотно-туковий з-д (тепер дніпродзержинське виробниче об'єднання "Азот"), Перекопський бромний завод, Шосткинську ф-ку кіноплівки (тепер шосткинське виробниче об'єднання "Свема"), ф-ку віскозного штапельного волокна "Київволокно" (тепер київське виробниче об'єднання "Хімволокно") та ін. В цей час в УРСР уперше в Рад. Союзі було організовано виробн. аміаку з коксового газу. В 1940 питома вага УРСР у загальносоюзному виробн. хім. продукції становила: по мінеральних добривах — 31 %, сірчаній к-ті — 25 %, соді кальцинованій — 81 %, хім. волокнах — 14 %. В післявоєнні роки стали до ладу високомеханізовані підприємства по добуванню сірки в Роздолі (див. Роздольське виробниче об'єднання "Сірка") і Яворові, по виробництву азотної продукції в Черкасах і Ровно, хімічних волокон у Чернігові (див. Чернігівське виробниче об'єднання "Хімволокно"), Житомирі, Черкасах (див. Черкаське виробниче об'єднання "Хімволокно"), Сокалі, багатопрофільне підприємство в Калуші (див. Калуське виробниче об'єднання "Хлорвініл"), Крим. содовий з-д, Кримський завод двоокису титану (тепер ВО "Титан"), з-ди пластмас у Броварах (Київ. обл.), Луцьку, Сєвєродонецьке виробниче об'єднання склопластиків, Івано-Фр. з-д тонкого органічного синтезу та ін. З метою дальшої хімізації с. г. нарощувались потужності по виробн. мінеральних добрив і хім. засобів захисту рослин та ін. Введено в дію комплекси по виробн. полівінілхлориду, полістиролу і поліетилену на Первомайському хім. з-ді, дніпродзержинському виробничому об'єднанні "Азот" і Сєвєродонецькому виробничому об'єднанні "Азот". Значно розширилась сировинна база галузі. Хім. підприємства УРСР (1982) виробляють майже 20 % загальносоюзного виробн. хім. продукції, бл. 50 % сірки, 40 % білих пігментів, 23 % кальцинованої соди. Вагомий внесок у розвиток X. п. України роблять н.-д. і проектні ін-ти хім. профілю. Серед них ін-ти АН УРСР, багато спеціалізованих ін-тів і лабораторій навч. закладів, зокрема Всесоюзний н.-д. і проектний ін-т сірчаної пром-сті (Львів), Харківське науково-виробниче об'єднання "Карбонат" та ін.

Літ.: Матеріали XXVI з'їзду КПРС. К., 1981; Матеріали XXVI з'їзду Комуністичної партії України. К., 1981; Химическая промышленность Украины за 50 лет Советской власти. К., 1967; Меньшова В. П., Тобелко И. Л. Экономика химической промышленности. М., 1982; Народное хозяйство СССР в 1982 г. Статистический ежегодник. М., 1983; Народне господарство Української РСР у 1982 році. Статистичний щорічник. К., 1983.

В. В. Костенко.

хімічна промисловість - leksika.com.uaхімічна промисловість - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази