Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow поліо-поляк arrow ПОЛТАВСЬКА ГУБЕРНІЯ
   

ПОЛТАВСЬКА ГУБЕРНІЯ

— адм.-тер. одиниця на Україні на поч. 19 — в 1-й чверті 20 ст. Утворена 1802 в зв'язку з ліквідацією Малоросійської губернії. Адм. центром було м. Полтава. Спершу в складі П. г. було 10, а з 1803 — 15 повітів: Гадяцький, Зіньківський, Золотоніський, Кобеляцький, Костянтиноградський, Кременчуцький, Лохвицький, Лубенський, Миргородський, Переяславський, Пирятинський, Полтавський, Прилуцький, Роменський, Хорольський. На час утворення губернії тут проживало 1 343 029 чол. За даними перепису 1859, в П. г. налічувалося 4518 населених пунктів. На 1.І 1917 населення становило 3 623 306 чол. П. г. була відсталою агр. губернією з великим поміщицьким землеволодінням. Гол. заняттям жителів було землеробство і скотарство. На поч. 19 ст. в містах працювало бл. З тис. ремісників. Фабрично-заводська пром-сть була розвинута слабо. На кін. 19 ст. в П. г. було 841 підприємство, де працювало 9211 робітників. Після сел. реформи 1861 в губернії розгорнувся значний сел. рух. У 1862 відбулося 173 сел. виступи. В 1888 було 175 випадків захоплення селянами поміщицьких земель, 1271— майна, 175 підпалів маєтків. Великі страйки робітників Полтав. залізничних майстерень відбулися 1883, 1884, 1891. В серед. 90-х рр. 19 ст. на Полтавщині виникли перші марксистські гуртки. В квітні 1900 в Полтаві створено Південну (Полтавську) групу сприяння "Искре", яка діяла до II з'їзду РСДРП. На поч. 1901 виникли Полтавський і Кременчуцький к-ти РСДРП. Під впливом с.-д. агітації в губернії розгорнувся сел. повстанський рух. У Костянтиноградському і Полтавському повітах у русі взяло участь бл. 16 тис. чол. (див. Полтавсько-Харківське селянське повстання 1902). Під час революції 1905—07 відбулися значні робітн. страйки, політ. демонстрації, сел. заворушення. Під керівництвом к-ту РСДРП 18.XII 1905 в Кременчуці виникла одна з перших на Україні Рада робітн. депутатів. Влітку 1905 сел. рух охопив 55 волостей. Одним з найбільших революц. виступів у губернії було повстання в с. Сорочинцях (тепер с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтав. обл.; див. Сорочинська трагедія 1905)- В кін. травня та липні 1906 в Полтаві відбулися Єлецького полку повстання 1906 і Сєвського полку повстання 1906. Рад. владу встановлено в січні 1918. В 1918—20 трудящі губернії вели боротьбу проти австро-нім. окупантів, гетьманців, петлюрівців, денікінців, брали участь у розгромі Врангеля, білополяків і численних банд. Декретами ВУЦВК від 8 та 30.VII 1920 Золотоніський, Кременчуцький і Хорольський повіти відійшли до новоствореної Кременчуцької губ., що існувала до кін. 1922. Постановою ВУЦВК від 27.IV 1921 Переяславський пов. віднесено до Київської губернії. Постановою президії ВУЦВК від 7.III 1923 ліквідовано поділ на повіти й волості і створено на тер. губернії

7 округів, які поділялися на 89 районів. Постановою ВУЦВК і РНК УРСР від 3.VI 1925 П. г. ліквідовано. Територію її поділено на Кременчуцький, Лубенський, Полтавський, Прилуцький і Роменський округи.

Літ.: Бодянский П. Памятная книжка Полтавской губернии за 1865 год. Полтава, 1865; Статистичний довідник по Полтавщині на 1925 рік. Полтава, 1925; Адміністраційно-територіальний поділ УСРР при 3-х-ступене-вій системі врядування. X., 1925; Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область. К. 1967.

В. Н. Жук.

 

Схожі за змістом слова та фрази