Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow кару-кау arrow КАТАЛІЗ
   

КАТАЛІЗ

(грец. — зруйнування) — прискорення хімічних реакцій при наявності каталізаторів. Розрізняють гомогенний і гетерогенний К. При гомогенному К. каталізатор перебуває в одній фазі з реагуючими речовинами (в газовій суміші або в розчині). Гетерогенний К. здійснюється на поверхні каталізатора, що перебуває в окремій фазі (переважно в твердому стані). Процес гетерогенного К. складається з кількох послідовних стадій-диспузії реагуючих речовин до поверхні каталізатора; активованої адсорбції одного або кількох компонентів реакції; хім. взаємодії активно адсорбованих молекул з ів. молекулами, що входять до адсорбційного шару або розміщені в об'ємі; десорбції продуктів реакції з поверхні каталізатора і дифузії їх у вільний об'єм. Кінетика каталітичних реакцій візначається швидкістю найповільнішої стадії процесу. Характерною особливістю К. є зменшення активації енергії, що приводить до різкого прискорення реакцій і можливостей здійснення процесів при знижених температурах. Каталізатори прискорюють не всі термодинамічно можливі реакції однаково. Цим зумовлені властивості вибірного К., який дає змогу спрямовувати багато реакцій у потрібному напрямі. Напр., залежно від каталізатора можна окислення аміаку вибірно спрямувати в напрямі утворення азоту та його оксидів NО, N2О,а взаємодію оксиду вуглецю СО з воднем — у напрямі утворення метилового спирту, бутилового спирту, метану, органічних к-т тощо. Каталітична активність речовини залежить від методу її приготування, поверхні, пористості, дисперсності та ін. фіз. факторів. Найбільше значення має додавання до осн. каталізатора одного або кількох промоторів, які підвищують його активність, термостійкість, довготривалість дії тощо. К. застосовують для проведення хім. процесів окислення, гідрогенізації, гідратації, дегідрогенізації, дегідратації, полімеризації, ізомеризації, ароматизації, крекінгу тощо. Гетерогенний К. застосовують для добування сірчаної кислоти, азотної кислоти, аміаку, спиртів, каучуку і багатьох ін. сполук. Багато каталітичних процесів проводяться під тиском. Деякі домішки в реагуючому середовищі призводять до необоротного або оборотного зниження активності каталізаторів — т. з. "отруєння" каталізаторів. Існує кілька теорій К.: проміжних сполук, електронна та електронно-хімічна, адсорбційна, ланцюгова тощо. Значний вклад у розвиток теорії К. внесли вчені СРСР: М. Д. Зелінський, О. О. Баландін, Г. К. Боресков, Я. К. Сиркін, М. М. Семенон, С. В. Лебедєв, у т. ч. вчені УРСР Л. В. Писаржевський, В. А. Ройтер та ін. Літ.: Каталитические свойства веществ. Справочник. т. 1—3. К., 1968— 76; Ройтер В. А., Голодец Г. И. Введених в теорию кинетики и катализа. К., 1971.

В. І. Атрощенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази