(1050 —1113) — князь полоцький (1069— 70), новгородський (1078—88), ту ровський (1088—93), великий князь київський (1093—1113), син Ізя слава Ярославича. В 1093 двічі зазнав поразки від половців. У 1103, 1107, 1111 брав участь в успішних походах Володимира Мономаха на половців. Був учасником Любецького з'їзду 1097 і Витечівського з'їзду 1100. С. І. причетний до осліплення (1097) те-ребовльського кн. Василька Ростиславича (див. Василько). Підтримував лихварів. Він і його прибічники посилили феод. утиски, що викликало повстання в Києві (див. Київське повстання 1113).
|
