(Baryum; від грец. - важкий), Ва - хімічний елемент II групи періодичної системи елементів Д. І. Менделєєва, належить до лужноземельних металів, ат. н. 56, ат.м. 137, 34. Природний Б. складається з 7 стабільних ізотопів, з них найпоширеніший 138 Ва (71,66%). Б. відкрив 1774 швед. хімік К. Шеєле. В природі Б. існує тільки в сполуках: мінерали барит, вітерит та ін. Вміст Б. в земній корі 0,043%. Б.- м'який, білий метал, густ. 3760 кг/м3, tпл710оС, tкип 1637 оС. Хімічно Б. дуже активний: при звичайній т-рі взаємодіє з повітрям, утворюючи оксид ВаО, пероксид ВаО2, нітрид Ba3N2; при нагріванні займається. З воднем утворює гідрид ВаН2, з вуглецем - карбід ВаС2. Усі ці сполуки, як і Б.-метал. енергійно реагують з водою. Розчинні солі Б. дуже отруйні. Добувають Б. з оксиду ВаО алюмінотермією або електролізом розплавленої суміші хлоридів Б. та калію. Б. і його сплави застосовують у радіолампах для поглинання газів, як компоненти підшипникових і друкарських сплавів та ін. Див. також Барію сполуки.
В. Л. Павлов.
