—договірні умови між козацькою старшиною і царським урядом, які були підписані 11.X в Москві гетьманом І. Брюховецьким. Підтверджуючи права та привілеї козац. старшини, встановлені Березневими статтями 1654 і Переяславськими статтями 1659, М. с. значно обмежували політ. автономію Лівобережної України й посилювали її адм. і фінанс. залежність від царського уряду. За М. с. українські землі оголошувалися володіннями рос. монархів. Збільшувалися гарнізони рос. військ у Києві, Чернігові, Переяславі й Ніжині. Крім того, рос. гарнізони розміщувалися в Полтаві, Кременчуці, Новгороді-Сіверському, Острі, Каневі та ін. містах, а також у Кодаку на Запорізькій Січі. Було розширено права рос. воєвод. Вони зосереджували в своїх руках ряд військ.-поліцейських і фінанс. функцій (збирання з населення податей, хліба на утримання рос. військ тощо). Погоджуючись на певне обмеження політ. автономії, козац. старшина сподівалася за допомогою рос. царизму зміцнити своє панівне становище. М. с. свідчили про єдність класових інтересів укр. і рос. феодалів.
|
