Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow зба-земле arrow ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
   

ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

— в Рад. державі користування землями єдиного державного земельного фонду у встановленому законодавством порядку. Його основи визначаються Конституцією СРСР і конституціями союзних республік; порядок і правила регламентовані Основами земельного законодавства Союзу PCP і союзних республік, кодексами союзних республік, у т. ч. Земельним кодексом УРСР, та ін. актами. В основі 3. в СРСР лежить право виключної державної (загальнонародної) власності на землю. Відповідно до цього 3. здійснюється шляхом надання землі в користування держ., кооп. орг-ціям чи установам, а також громадянам. Земля, яку займають колгоспи, закріпляється за ними в безплатне й безстрокове користування 3. є безплатним, його осн. завдання — задоволення потреб соціалістичного суспільства у с.-г. продукції, раціональне розміщення підприємств, житла та ін. споруд. Питання про надання у користування зем. ділянок в УРСР вирішують у межах своєї компетенції Рада Міністрів УРСР та виконкоми відповідних місцевих Рад народних депутатів. Право 3. засвідчується держ. актами (див. Державний акт на право користування землею) та ін. документами. 3. може бути тимчасовим — до 3 років, довгостроковим — до 10 років і безстроковим (постійним). Розрізняють також первинне право 3. (надане безпосередньо органами держ. влади) і вторинне, надане первинним землекористувачем (присадибні ділянки колгоспників, працівників радгоспів тощо). Земля може використовуватися лише в тих цілях, для яких її надано. Порядок і правила користування землями залежать від їхнього цільового призначення, згідно з чим розрізняють такі категорії земель: с.-г. призначення; населених пунктів, пром-сті, транспорту, курортів, заповідників та ін. земель несільськогосп. призначення; держ. лісового фонду, єдиного державного водного фонду; земель держ. запасу.

Рад. законодавство віддає перевагу с.-г. використанню земель (насамперед, колгоспами й радгоспами) — для с. г. придатні землі надаються в першу чергу. Землекористувачі мають право зводити житлові, виробничі, побутові та ін. будови і споруди; провадити посіви с.-г. культур, посадку лісових, плодових, декоративних та ін. насаджень; користуватися сіножатями, пасовищами та ін. угіддями; використовувати для потреб г-ва наявні на ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф і водні об'єкти, а також експлуатувати ін. корисні властивості землі. Права землекористувачів охороняються законом. Повне або часткове припинення права 3. може мати місце лише у випадках, прямо передбачених законом, зокрема в разі виникнення держ. чи громадської потреби у зем. ділянці. Порушені права підлягають відновленню органом, який надав у користування зем. ділянку, а в окремих випадках — судом. Збитки і витрати с.-г. виробництва, завдані порушенням прав землекористувача, підлягають відшкодуванню за рахунок винного. Для соціалістичного 3. характерна спрямованість на забезпечення раціонального використання, збереження й охорони земель. Осн. обов'язками землекористувачів е бережливе ставлення до землі, постійне піклування про підвищення її родючості тощо. Користувачі земель с.-г. призначення, напр., зобов'язані запроваджувати найбільш ефективні системи і методи землеробства, провадити меліорацію земель тощо. Підприємства, орг-ції й установи, які провадять роботи, пов'язані з порушенням родючості шару грунту (гірничі, розвідувальні та ін.), зобов'язані зберігати його і після закінчення робіт приводити землі у попередній стан. Систематичне порушення землекористувачем своїх обов'язків є підставою до позбавлення його права землекористування.

А. І. Пшеничний.

 

Схожі за змістом слова та фрази