Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow севе-семе arrow СЕЛЯНСЬКА ВІЙНА 1524—26
   

СЕЛЯНСЬКА ВІЙНА 1524—26

в Німеччині, Велика селянська війна — найбільше антифеод. повстання нім. селян, підтриманих міським плебсом і частиною радикального бюргерства, яке охопило Пд.-Зх., Середню Німеччину і Австрійські землі. Була викликана посиленням феод.-кріпосницького гніту в епоху генезису капіталізму. Кульмінаційний пункт німецького суспільного руху періоду Реформації. Ідеологічним і організуючим фактором С. в. стали революц. ідеї Т. Мюнцера, які поширювалися анабаптистами. Сел. повстання почалося влітку 1524 у Пд. Шварцвальді, навесні 1525 набуло масового характеру в Швабії, Франконії, Саксонії, Тюрінгії, охопило Ельзас, сх.-альпійські округи — Тіроль, Штірію, Карінтію, Крайну. Різнорідність соціального складу повстанців позначилася на характері програм і ході повстання в різних районах. Найрадикальніша програма — "Статейне послання", складене прихильниками Т. Мюнцера (кін. 1524 — поч. 1525) — закликала до визволення "бідних і простих людей" від гніту панів і влади, до перебудови суспільства на основі "загальної користі" та "божого права". Навесні 1525 центром повстання стала Верхня Швабія. Тут, як і в ін. районах, охоплених С. в., поряд з революц. пропагандою прихильників Т. Мюнцера, велася пропаганда поміркованої тактики, ідеологічним джерелом якої було вчення У. Цвінглі. Помірковані керівники склали програму "12 статей" (березень 1525), в якій підкреслювали мирні наміри селян і їхні прагнення до пом'якшення феод. гніту (скасування кріпосної залежності, зменшення повинностей тощо). У Франконії повстання почалося в березні 1525. Тут діяли два сел. загони — Світлин у пд.-зх. Франконії на чолі з Я. Рорбахом і Франконський (Тауберівський). Помірковане бюргерство, яке добилося в 2 іі пол. квітня 1525 керівної ролі, прагнуло підкорити боротьбу селян своїм інтересам. Помірковані домоглися, щоб командувати Світлим загоном було запрошено їхнього ставленика—лицаря Г. фон Берліхінгена. Складена у бюргерських колах "Гейльброннська програма" (травень 1525) передбачала ряд перетворень, пройнятих духом ранньобуржуазних відносин, ігнорувала інтереси селян. Війська Швабського союзу (воєнно політ. орг-ції великих князів), використовуючи тактичні помилки і недостатню організованість повстанців, розбили їхні осн. сили в квітні 1525 в Швабії, в травні — червні 1525 — у Франконії. Кульмінаційним пунктом С. в. стало повстання у Пн. Франковії і Тюрінго-Саксонському районі. Повстанням у Тюрінго-Саксонському районі керував Т. Мюнцер. Тут центром стало м. Мюльгаузен, де 17.III 1525 відбувся переворот і було встановлено революц. правління. Об'єднані війська місц. князів 15.V 1525 розбили повстанців біля м. Франкенгаузена. Т. Мюнцера, який потрапив до рук князів, було страчено. Найдовше боротьба тривала в Тіролі під проводом прихильника Т. Мюнцера М. Гайсмайра. С. в. показала, що рушійною силою у боротьбі проти феодалізму на світанку капіталізму були селяни, а їхніми союзниками — міський плебс. Наслідком поразки С. в. було посилення феод. реакції та закріплення політ. роздробленості Німеччини.

Т. П. Брянцева.

 

Схожі за змістом слова та фрази