Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow українське-уні arrow УКРАЇНСЬКИЙ НАГОЛОС
   

УКРАЇНСЬКИЙ НАГОЛОС

наголос в українській мові. Характеризують його як кількісний (наголошені голосні довші за ненаголошені), як якісний (наголошені голосні мають виразний тембр) і як силовий (або динамічний). Проте, за свідченням останніх експериментальних даних, визначальною рисою У. н. є кількість. Порівняно з рос. мовою наголос в укр. мові досить слабкий, тому наголошені голосні не виділяються різко порівняно з ненаголошеними, а ненаголошені, незважаючи на деякі якісні й кількісні зміни, різко не відрізняються своєю природою від наголошених. Кожне самостійне слово мас наголос. Деякі слова в укр. мові мають двоякий наголос (апостроф, зокрема). Багатоскладові, передусім складні слова мають, крім головного, ще й побічний наголос (високорозвинений). Наголос в укр. мові вільний, різномісцевий, хоч у межах того чи ін. слова місце його строго визначене. У. В. рухомий (сėстри— сестри). Див. також Логічний наголос, Словесний наголос, фразовий наголос.

Літ.: Бровченко Т. О. Словесний наголос в сучасній українській мові. К., 1969; Українська літературна вимова і наголос. К., 1973; Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова. К., 1981.

Н. І. Тоцька.

 

Схожі за змістом слова та фрази