(ПКК) — найвищий політ. орган Організації Варшавського Договору (ОВД). Створений на основі статті 6 Договору. В роботі ПКК беруть участь генеральні і перші секретарі ЦК комуністичних і робітн. партій, глави д-в і урядів країн-учасниць. ПКК діє на принципах повної суверенної рівності всіх його членів. ПКК здійснює керівництво всією діяльністю ОВД. У рамках ПКК проводяться консультації з міжнар. проблем, що відображають спільні інтереси країн-учасниць. У функції ПКК входить призначення Головнокомандуючого і Начальника Штабу Об'єднаних збройних сил ОВД, генерального секретаря ПКК, вдосконалення структури ОВД, створення допоміжних органів. ПКК проводить свою роботу сесійно, скликається за потребою. Протягом 1956—82 відбулося 17 нарад (див. табл.), на яких обговорювалися осн. питання міжнар. становища і діяльності ОВД, було висунуто ініціативи щодо розрядки міжнародної напруженості. Документи нарад ПКК відображають послідовну боротьбу соціалістичних країн за зміцнення миру, європейську безпеку, розвиток співробітництва між всіма д-вами на принципах мирного співіснування. Органи ПКК — К-т міністрів оборони, К-т міністрів закорд. справ, об'єднаний секретаріат.
