Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow пере-пери arrow ПЕРЕТВОРЮВАЛЬНА ТЕХНІКА
   

ПЕРЕТВОРЮВАЛЬНА ТЕХНІКА

— електротехнічні машини та апарати, призначені для зміни параметрів електричного струму: частина електротехніки. Набула особливого розвитку з 60-х рр. 20 ст. в США, Японії, ФРН, СРСР та ін. країнах. Осн. засобами П. т. є: вентилі, випрямлячі струму, інвертори, перетворювачі частоти, перетворювачі постійного або змінного струму (вони перетворюють постійний або змінний струм одного рівня напруги на інший), перетворювачі числа фаз, деякі інші пристрої такого типу (див. Перетворювач струму електромашинний), а також безконтактні електричні апарати. їхня потужність — від одиниць вольт-ампер до кількох сотень мегавольт-ампер. В СРСР капітальні праці з П. т. належать В. Ф. Міткевичу, Л. Р. Нейману, М. Д. Папалексі та ін. вченим, зокрема в УРСР — І. М. Чиженку. Проблеми П. т. досліджують у Московському енергетичному ін-ті, Київському і Харківському політех. ін-тах, Ін-ті електродинаміки АН УРСР та ін. установах. Засоби П. т. використовують в електроенергетиці, на електрифікованому залізничному транспорті, в електроприводах верстатів тощо. Дальший розвиток П. т. пов'язаний з підвищенням одиничної потужності і створенням нових типів перетворювальних пристроїв, з впровадженням засобів обчислювальної техніки для керування цими пристроями.

Літ.: Руденко В. С, Сенько В. И., Чиженко И. М. Преобразовательная техника. К., 1978; Справочник по преобразовательной технике. К., 1978; Руденко В. С, Сенько В. И., Чиженко И. М. Основы преобразовательной техники. М. 1980.

В. I. Сенько.

 

Схожі за змістом слова та фрази