Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow черно-член arrow ЧЕТВЕРТИЙ (ОБ'ЄДНАВЧИЙ) З'ЇЗД РСДРП
   

ЧЕТВЕРТИЙ (ОБ'ЄДНАВЧИЙ) З'ЇЗД РСДРП

Відбувся 10—25. IV (23. IV—8) 1906 в Стокгольмі в умовах спаду революції 1905—07. На з'їзді було 112 делегатів з ухвальним голосом і 22 — з дорадчим від 62 орг-цій РСДРП, а також 12 представників з дорадчим голосом від нац. с.-д. орг-цій: Соціал-демократії Польщі й Литви, Латис. с.-д. робітн. партії, Бунду, Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП), Фінл. робітн. партії, Болгар. с.-д. робітн. партії. Серед делегатів були представники від 11 с.-д. орг-цій України, в т. ч. від "Спілки". Більшовицькі делегати представляли Донецький союз, Катеринослав., Харків., Одес. і Єлизаветград. к-ти. Серед делегатів з ухвальним голосом було 46 більшовиків і 62 меншовики. Решта делегатів, що займала примиренську позицію (т. з. центр), в осн. питаннях примикали до меншовиків. Чисельна перевага меншовиків позначилася на всьому ході роботи з'їзду й зумовила гостру ідейну боротьбу з усіх осн. питань порядку денного. Порядок денний: 1) Перегляд агр. програми; 2) Поточний момент; 3) Питання про тактику щодо підсумків виборів у Держ. думу і щодо самої Думи; 4) Збройне повстання; 5) Партизан. дії; 6) Тимчас. революц. уряд і революц. самоврядування; 7) Ставлення до Рад робітн. депутатів; 8) Професійні спілки; 9) Ставлення до сел. руху; 10) Ставлення до різних несоціалдемократичних партій і орг-цій; 11) Ставлення до вимоги окремих установчих зборів для Польщі у зв'язку з нац. питанням у парт. програмі; 12) Організація партії; 13) Об'єднання з нац. с.-д. орг-ціями (Соціал-демократія Польщі й Литви, Латис. соціал-демократія, Бунд;; 14) Звіти; 15) Вибори. З'їзд обговорив пункти 1—4-й; інші було вирішено в комісіях, без дебатів, а пункти 7-й і 11-й знято і обговорення. Центр. місце в роботі з'їзду зайняло питання про перегляд агр. програми партії. В. І. Ленін виступив з доповіддю, в якій всебічно обґрунтував агр. програму більшовиків (див. Аграрна програма КПРС), осн. вимоги якої (конфіскація всіх церк., монастирських, удільних, держ., кабінетських і поміщицьких земель; передача захоплених селянами земель у розпорядження селянських комітетів; націоналізація землі після перемоги революції) повністю відповідали розмахові сел. руху в країні й забезпечували доведення революції до повної перемоги. Меншовики відстоювали на з'їзді реформістську програму муніципалізації земель, за якою поміщицькі землі передавалися в розпорядження муніципалітетів — місц. органів самоврядування або земств, у яких селяни мали орендувати її за певну плату. Група більшовиків ("подільники") відстоювала вимогу розподілу конфіскованих поміщицьких земель з передачею їх у власність селян, виступаючи проти націоналізації землі. Незначною більшістю голосів з'їзд прийняв меншовицьку програму. Але під тиском більшовиків до неї було внесено істотні поправки, зокрема про конфіскацію поміщицьких земель, націоналізацію переселенського зем. фонду, лісів і вод загальнодерж. значення тощо. З'їзд прийняв новий Статут партії, 1-й параграф якого про членство в партії було прийнято в ленінському формулюванні (див. Статут Комуністичної партії Радянського Союзу). Вперше до Статуту включено положення про будівництво партії на засадах демократичного централізму. Але меншовикам удалося добитися відновлення двоцентровості в партії (ЦК і ЦО). Під час виборів центр. органів вони провели переважну більшість своїх кандидатів до ЦК й захопили всі місця в редакції ЦО. З'їзд ухвалив рішення про об'єднання з Соціал-демократією Польщі й Литви і з Латис. СДРП та затвердив умови об'єднання з Бундом. Проте в спец. резолюції рішуче висловився проти організації пролетаріату за нац. ознакою. Об'єднання з РСДРП домагався і представник УСДРП (на федеративних засадах і за умов визнання її єдиним представником укр. пролетаріату). Однак УСДРП, як дрібнобурж. націоналістичну орг-цію, не було прийнято до складу РСДРП. На з'їзді відбулося тільки формальне об'єднання РСДРП, яке не усунуло принципових незгод між більшовиками й меншовиками. Відразу після з'їзду делегати-більшо-вики виступили з написаним В. І. Леніним зверненням до партії, в якому заявили про помилковість багатьох рішень з'їзду і про свою рішим ість вести ідейну боротьбу проти них у рамках єдиної РСДРП.

Літ.: Ленін В. 1. Повне зібрання творів: т. 12. Об'єднавчий з'їзд РСДРП: т. 13. Доповідь про Об'єднавчий з'їзд РСДРП: Четвертый (Объединительный) съезд РСДРП. Протоколы. М., 1959; Історія Комуністичної партії Радянського Союзу, т. 2. К., 1967: Нариси історії Комуністичної партії України. К., 1977.

П. М. Шморгун.

 

Схожі за змістом слова та фрази