Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow рен-рос arrow РОЗШУКОВИЙ ПРИКАЗ
   

РОЗШУКОВИЙ ПРИКАЗ

(рос. сыскной приказ) — центр, адм.-фіскальна та судова установа Рос. д-ви в 17—18 ст. Перший Р. п. було утв. спільним рішенням царя Михайла Федоровича, патріарха Філарета і Земського собору в 1619 для перегляду і підтвердження жалуваних грамот священнослужителів. Складався з судді, який призначався з числа бояр, і дяка. Функціями Р. п. був збір жалуваних грамот митрополитів, архієпископів, єпископів та ін. священнослужителів, а також монастирів і редакція цих грамот відповідно до «государевого Нового уложення». Приказ підпорядковувався безпосередньо Філарету і діяв до смерті патріарха (1633). Одночасно з «церковним» був утворений Р. п. для розшуку держ. посадських «тяглеців», які втекли з рідних місць від податків і повинностей. До нього входило двоє суддів і два дяки. Головне його завдання полягало у виявленні втікачів і поверненні їх на попереднє місце проживання. Розшук здійснювався на підставі грамот, які приказ розсилав по країні. Воєводи на місцях проводили перевірки, після чого відповідні мат-ли разом із затриманими відправляли до Москви, де суддя Р. п. ухвалював рішення по справі. Діяльність цього Р. п. неодноразово припинялася, відновлювалася і реорганізовувалася. За правління Анни Іванівни він підпорядковувався Юстиць-колегії (1732—40). На нього покладалися функції ведення крим. справ щодо «крадіїв і розбійників», утримання тюрем тощо. Структура Р. п. включала присутствіє, канцелярію, позаканцеляр. службовців та військ, караул. На чолі приказу стояв гол. суддя (гол. командир), який змінювався щороку. Р. п. остаточно ліквідовано маніфестом Катерини II від 15(26).XIІ 1763 з передачею його функцій експедиції при Моск. губ. канцелярії.

Час від часу в Росії утворювалися ін. установи з такою назвою. Так, 1657 було утворено Р. п., який встановлював обсяги спустошень після епідемії 1654—55 і здійснював запобіжні заходи. 1662 діяв Р. п. для ведення слідства щодо учасників щойно придушеного Моск. бунту. Від 1682 так називався Розбійний приказ.

Літ.: Северный Н. Е. Устройство, состав и делопроизводство Сыскного приказа. В кн.: Описание док-тов и бумаг, хранящихся в МАМЮ, кн. 2. СПб., 1872; Голубев А. А. Сыскной приказ. М., 1884; Гурлянд И. Я. Приказ сыскных дел. К., 1903; Ерошкин И. П. История гос. учреждений дорев. России. М., 1997.

В. М. Чисніков.

 

Схожі за змістом слова та фрази