— столиця Мексіки, гол. політ., екон. і культур. центр країни. Розташований в центр. частині Мексіканського нагір'я на вис. 2240 м над р. м. Вузол з-ць і автомоб. шляхів, аеропорт міжнар. значення. 11 мли. ж. (1975, з передмістями). Засн. іспанськими завойовниками 1521 на місці зруйнованого м. Теночтітлана. Став столицею колонії Нова Іспанія. В 1624 і 1692 тут відбулися нар. повстання проти ісп. колонізаторів. З 28.IX 1821 — столиця незалежної Мексіки. Під час американо-мексіканської війни 1846—48 окуповане військами США (1847—48), в період мексіканської експедиції 1861 —67 — франц. військами (1863— 67). З 20 ст. М.— найважливіший екон., політ. і культур. центр Мексіки. В пром-сті особливого розвитку набули автоскладання, елек-тротех., хім., текст., харчосмакова галузі. Розвинуті металургія, переробка нафти і газу. Підприємства швейної, взут., поліграф., фарм. пром-сті. М.— один з найбільших торг. і банк. центрів Латинської Америки. Нац. автономний, Жіночий та ін. ун-ти, Нац. політех. ін-т. Вища школа інженерів, Школа театр. мистецтва при Нац. ін-ті мистецтв, Нац. школи с. г., історії та антропології, медицини і охорони здоров'я та ін. навч. заклади. Нац. академія наук, Мекс. академія історії, Нац. академія медицини та ін. наук. установи. Нац. б-ка, б-ка Нац. академії наук та ін. 13 музеїв, серед них Нац. музей історії, Нац. музей антропології; Галерея сучас. і стародавнього мистецтва, музей мекс. флори і фауни та ін. Театри. Архіт. пам'ятки: кафедральний собор (1563—1667), бароккові церква Саграріо Метрополітано (1749— 68) і Нац. палац (1692—99), госпіталь Хесус Насарено (1524—35), численні монастирі 17 ст.; базиліка Нуестра Сеньйора де Гуададупе (1695—1709), Гірнича школа (1797 —1813). Серед споруд 20 ст.: Палац красних мист. (1904—34, арх. А. Боарі), М-во охорони здоров'я (1926—29, арх. К. Обрегон Сантасілья), Нац. консерваторія (1945, арх. М. Пані), Університетське містечко (1949—54, арх. Пані, Е. дель Мораль і К. Ласо), Палац спорту (1968, арх. Ф. Кандела). Пам'ятник революції (1933—38).
