Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Г-гон arrow ГАЛИЧ
   

ГАЛИЧ

— місто Івано-Франк. обл., районний центр. Бл. 7 тис. жит. Давній Г. засн. на межі 9—10 ст. Був розташований на березі р. Лукви (прит. Дністра), на місці теперішнього с. Крилоса; сучасний — на Дністрі. Вперше згадується в угор. джерелах 896, а в Іпа-тіївському (Іпатському) літописі — під 1113. З 1141 — столиця Галицького князівства, з 1199 — Галицько-Волинського князівства. Значного розвитку досяг у 2-й пол. 12 ст. за князювання Ярослава Осмомисла (1153—87), Романа (1199-1205) і Данила (1238-1264). У Г. розвивалися ремесла і торгівля, будувалися величні церкви і тереми, було складено Галицько-Волинський літопис, осн. зміст якого пройнятий ідеєю єдності Русі, оборони її від зовн. ворогів. У Г. мешкали і творили славетні різьбяр Авдій, учений Тимофій, співак Митус. 1241 Г. був сплюндрований монголо-татарами. Місто поступово занепало, залишаючись, однак, другою після Львова столицею галиц. князів (ост. літописна згадка про Г. датується 1272). Він і далі був осідком галиц. єпископів (з 1157), митрополитів (1302—47), митрополичих намісників (1413—1540). У кін. 16 ст. тут існувала брат, школа, з поч. 17 ст. — друкарня, у 1779—85

була духовна семінарія.

В. С. Кульчицький.

 

Схожі за змістом слова та фрази