Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow дец-диб arrow ДЗЮ-ДО
   

ДЗЮ-ДО

(від япон. дзю - м'якість і до - шлях) - міжнародний вид спортивної боротьби. Д.-д. виникло в Японії, безпосередньо з джіу-джицу. Д.-д. має характерні особливості: борці одягнені у спец. білі костюми (куртка, штани, пасок); колір паска змінюється залежно від рівня кваліфікації. Боротьба проводиться на жорсткому килимі-"татамі" (14 X X 14 м) босоніж протягом 5-7 хв (без перерви). Правилами передбачено поряд з кидками застосування больових прийомів і задушливих захватів. Дзюдоїсти виступають у 7 вагових категоріях (від 60 до 95 кг) і в змаганнях в абсолютній вазі. В 1952 засновано Міжнар. федерацію дзю-до. В 1962 до її складу вступила рад. секція Д.-д., що 1972 стала федерацією Д.-д. СРСР. У 1956 вперше було проведено чемпіонат світу. З 1964 Д.-д. включено до програми Олімпійських ігор. За період 1962-78 збірна СРСР 9 раз здобувала звання чемпіонів Європи. Серед олімпійських чемпіонів - київ. спортсмен С. Новиков (на XXI іграх). Неодноразовими чемпіонами країни і Європи були укр. спортсмени В. Саунін, А. Бондаренко, С. Мельниченко, А. Новиков, В. Двойников та інші.

С. Ф. Матвєєв.