(ЗП) — пристрій для приймання, зберігання й видавання закодованої інформації в обчислювальних машинах і системах обробки інформації. При роботі з числами, поданими двійковими кодами, запам'ятовування одиниці інформації (біта) грунтується на зберіганні одного з двох різних фіз. станів, набутих запам'ятовувальним елементом (ЗЕ) під впливом інформаційних сигналів. Багаторозрядне число зберігається в одній із запам'ятовувальних комірок (ЗК) нагромаджувача, яка складається з набору ЗЕ. Доступ до ЗК виконується за адресним або асоціативним принципом. В адресному ЗП кожній ЗК присвоюється номер (адреса), що визначає її положення в нагромаджувачі; при звертанні до ЗП код адреси перетворюється на координатні сигнали, що однозначно визначають ЗК, в яку записується (або зчитується) код числа. В асоціативному ЗП пошук числа відбувається за властивими йому ознаками, при подаванні яких на вхід ЗП на виході можна одержати всі числа із заданими ознаками. За функціональним призначенням розрізняють ЗП оперативні (ОЗП) і зовнішні (ЗЗП). ОЗП призначений для зберігання інформації, яка бере безпосередньо участь в операціях, виконуваних процесором обчислювальної машини, ЗЗП — для зберігання дуже великих масивів інформації, що підлягають послідовній передачі в ОЗП. В наступних поколіннях обчислювальних машин вживатимуть ОЗП на великих інтегральних схемах, а ЗЗП— на магн. дисках.
Ф Н. Зиков.
