(лат. pulpa — м'якоть) в анатомії — 1) М'якотна тканина, яка виповнює канал кореня і порожнину коронки зуба. Складається з пухкої сполучної тканини, пронизаної нервовими закінченнями, лімфатичними і кровоносними капілярами; забезпечує живлення і ріст зубів. 2) М'якоть селезінки; складається з ретикулярної тканини, проміжки якої заповнені клітинами крові (якщо гол. чин. еритроцитами — червона П.; лімфоїдними клітинами — біла пульпа).
|
