Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow лже-ліб arrow ЛИШАЙНИКИ
   

ЛИШАЙНИКИ

(Lісhеnes) — своєрідна група нижчих рослин, які являють собою комплексні симбіотичні організми (див. Симбіоз), що складаються з гриба та водорості. Існують різні точки зору щодо положення Л. у системі рослинного світу. Поширеним є погляд на Л. як на ліхенізовані гриби. Згідно з цим поглядом Л. виникли поліфілетично (див. Поліфілія) з різних груп грибів, що вступили у співжиття з водоростями і є лише біол. групою рослин; тому вони мають бути віднесеними до грибів. Згідно з іншою точкою зору Л. розглядаються як особливий, самостійний, єдиний відділ (Dіvіsіо Lісhеnорhуtа) рослинного світу. За будовою скланді Л. розрізняють три осн. морфологічні типи: накипні, листуваті та кущисті. Найбільш високоорганізовані — кущисті Л. За анатомічною будовою розрізняють Л. гомеомерні (водорості розташовані більш або менш рівномірно по всій слані) та гетеромерні (водорості розміщені лише під верхнім корковим шаром). Відповідно до типу статевого плодоношення (асків або базидій) грибного компонента — мікобіонта виділяють 2 класи: сумчасті (Аsсоlісhеnез) Л. та базидіальні (Ваsidіоlісhеnеs) Л. Розмножуються Л. статевим, нестатевим способами та вегетативно. При статевому розмноженні утворюються плодові тіла гриба (апотеції або перитеції). При нестатевому розмноженні утворюються конідії та пікноспори. Спори гриба після проростання утворюють первинний міцелій, який, зустрівши характерну для цього виду Л. водорість, утворює слань Л. Вегетативне розмноження Л. відбувається частинами слані або за допомогою спец. утворень — соредіїв та ізидіїв. Л.— багаторічні рослини, їхній вік досягає десятків, сотень і навіть тисяч років. Ростуть Л. дуже повільно: від 0,01 до 100 мм на рік. Воду та мінеральні речовини Л. одержують з навколишнього середовища, а органічні — за рахунок фотосинтезу свого водоростевого компонента (фікобіон-та). Процеси активної життєдіяльності Л. обмежені періодами їхнього достатнього зволоження. Несприятливі умови Л. переживають

в анабіотичному стані. Описано бл. 26 000 видів Л., об'єднаних більш як у 400 родів. Проте більшість ліхенологів вважають, що Л. бл. 16 000 видів, оскільки багато видів являють собою синоніми. Поширені Л. на всіх континентах, ростуть на деревах, камінні, грунті тощо. Л. відіграють велику роль у природі в заселенні неплідних субстратів та нагромадженні органіч. речовини. На Пн. Л. (кладонія, ісландський лишайник та ін.) мають кормове значення для пн. оленів. Л. кількох видів з роду леканора дають т. зв. лишайникову манну. Деякі Л. використовують як лікарські рослини. З Л. одержано кілька антибіотичних препаратів. З Л. виготовляють лакмус та фарби. Л. Evernia prunastri, або "дубовий мох", широко використовують у парфюмерній пром-сті як фіксатор запахів. У викопному стані Л. відомі з мезозою. Наука, яка вивчає Л., наз. ліхенологією.

Літ.: Жизнь растений, т. 3. Водоросли, лишайники. М., 1977; Окснер А. Н. Определитель лишайников СССР, в. 2. Морфология, систематика и географическое распространение. Л., 1974.

О. Б. Блюм.

Лишайники - leksika.com.ua