лувійська ієрогліфічна мова — мертва мова, яка була поширена в Малій Азії. Належить до хетто-лувійських мов індо-європ. сім'ї. Відома з пам'яток хеттського ієрогліфічного письма. Написи X. і. м. з Малої Азії датуються 14—13 ст. до н. е., з Пн. Сірії — 10—8 ст. до н. е.
Літ.: Дунаевская И. М. Язык хеттских иероглифов. М., 1969.
