— у складі Камчатської обл. РРФСР. Утворений 10.XII 1930. Розташований у пн. частині п-ова Камчатка, на прилеглій частині материка та о. Карагінський, а також на 14 невеликих островах у Берінговому й Охотському морях. Площа 301,5 тис. км2. Нас. 34 тис. чол. (1979, перепис). Осн. населення — коряки і росіяни, живуть також ітельмени, чукчі, евени. Міськ. нас.— 39%. Поділяється на 4 райони, має 5 с-щ міськ. типу. Центр — с-ще Палана. К. а. о. нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1971) та орденом Дружби народів (1972). Рельєф середньогірський. На тер. округу розташовані Колимське та Коряцьке нагір'я, Пенжинський та Серединний хребти (г. Хувхой-тун — 2618 м), Пенжинська низовина та Парапольський діл. Корисні копалини: вугілля, торф, сірка, ртуть та ін. Клімат субарктичний. Пересічна т-ра січня —24, —26°, липня +10, +14°. Опадів від 300 до 700 мм на рік. Значна частина тер. округу лежить у зоні багаторічної мерзлоти. Найбільша річка — Пенжина. Грунти переважно тундрові та гірсько-тундрові. Рослинність в осн. тундрова і лісотундрова. У г-ві К. а. о. провідне місце посідає рибна пром-сть, у т. ч. рибоконсервна. Діє 6 рибозаводів та 6 риболовецьких колгоспів. Серед ін. підприємств — З харчокомбінати, у с-щі Палана — ф-ка худож. промислів. Видобування бурого вугілля. В с. г. провідним є оленярство (142 тис. голів, 1978). Розводять також велику рогату худобу, свиней та птицю. Вирощують овочі, картоплю, кормові культури. Розвинуті мисливство та звіробійний промисел. Осн. перевезення здійснюють мор. та повітр. транспортом. Взимку для перевезення вантажів використовують санно-тракторні поїзди. В 1978/79 навч. р. у К. а. о. діяло 43 заг.-осв. школи (7628 учнів), профес-тех. уч-ще. В окрузі — 42 масові б-ки (фонд — 329 тис. одиниць зберігання), 57 клубних закладів, 53 кіноустановки з платним показом. Краєзнавчий музей (філіал Петропавловськ-Камчатського). Держ. ансамбль танцю "Менго". Виходить окружна газ. "Корякский коммунист". Окружне радіомовлення веде передачі коряцькою та рос. мовами, ретранслюються передачі з Москви і Петропавловська-Камчатського. В К. а. о. з давніх часів поширені такі види декор.-ужиткового мист., як різьблення на дереві, рогу, кістці, аплікація з хутра і шкіри, вишивання. З 19 ст. почали обробляти метал гравіруванням, розвинулася вишивка бісером. З 30-х рр. 20 ст. поширилося оздоблення різних виробів силуетними малюнками (побутові й мисливські сцени). Житлом осілого населення в кін. 17 ст. були дерев'яні юрти, кочового — чуми (яранги). З 18 ст. будуються й зрубні житла. За рад. часу с-ща забудовуються типовими житл. й громад. спорудами.
